Концептуалізація пам’ятійного дискурсу в умовах російсько-української війни. Аналітична записка

Концептуалізація пам’ятійного дискурсу в умовах російсько-української війни. Аналітична записка / Відп. ред.: Р. Голик, Г. Дидик-Меуш; авт. колектив: Р. Голик, І. Орлевич, Г. Дидик-Меуш, Н. Колб, Н. Мисак, П. Артимишин, Е. Казан. Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2024. 150 с.

Аналітична записка є узагальненням результатів дослідження різних аспектів формування та еволюції пам’ятійного дискурсу в контексті історичної, культурної, мовної, релігійної пам’яті українського суспільства, що опинилося перед викликами російсько-української війни. Вивчено й інтерпретовано процеси еволюції колективної пам’яті українців, починаючи від 2014 р., з основним акцентом на повномасштабному вторгненні Російської Федерації до України в лютому 2022 р., на увічненні пам’яті героїв збройного протистояння та проблем меморіалізації війни, на формуванні в її контексті національної ідентичності; порушено питання релігійної і мовної ідентифікації та пам’яті українців на тлі агресії, а також питання світової та національної пам’яті про війни загалом.
На підставі дослідження подано рекомендації щодо впорядкування меморіалізаційних практик, формування національної, мовної, релігійної свідомості українців в умовах війни.



Завантажити оригінал




Дивіться також:

Володимир Баран. Історія України 1945-1991 рр.
Міжнародна підтримка України в період російсько-української війни
Артимишин П., Меренюк Х. Україна та українці в пострадянських білоруських підручниках та посібниках з історії
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.