Ільницький В., Посівнич М. Василь Регей («Кіт»): «Історія народу пишеться долями людей»

Ільницький В., Посівним М. Василь Регей («Кіт»): «Історія народу пишеться долями людей». Дрогобич: Посвіт, 2024. 160 с.

На основі невідомих документів і матеріалів, мемуарів та наукової літератури цілісно реконструйовано біографію Василя Регея (1915–1996) – відомого діяча українського визвольного руху, учасника похідних груп, одного з керівників націоналістичного підпілля на Південно-східних українських землях, учасника протинацистської боротьби, а згодом – відомого педагога та громадсько-політичного діяча. Дослідження доповнено спогадами В. Регея («Кота») за 1918–1996 рр., які відображають його власне бачення життєвого шляху.

Завантажити оригінал

Дивіться також:

Володимир Баран. Історія України 1945-1991 рр.

Міжнародна підтримка України в період російсько-української війни

Артимишин П., Меренюк Х. Україна та українці в пострадянських білоруських підручниках та посібниках з історії

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.