Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

  • Зміст.
  • Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
  • Слово Автора.
  • Вступ.
  • Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
    1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
    2. Участь у створенні РУРП.
  • Висновки.
  • Іменний та географічний покажчики.



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

Співпраця із НТШ

6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.

Уроки українсько-польських відносин: радіо діалог М. Посівнича та М. Литвина

25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці (1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук.