Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)

Бандрівський Микола. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 152 с.: іл.

Пропонована книжка – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст., на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами.

В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. 

Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів ставши у 1270 р. столицею Руської держави не міг не мати свого величавого кафедрального собору з архієрейським (митрополичим-?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про МЕГАЛІ ЕККЛІСІЯ – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. 

Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.

Видання розраховане на усіх, хто цікавиться давньою історією та архітектурою Львова, релігійним життям в цілому.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Уроки Форуму видавців у Львові: від презентацій книг до дискусій про українсько-польське протистояння у Другій світовій війні

10-13 вересня 2026 р. у Львові відбувся черговий Форум видавців, на якому презентовано нові видання майже сотні видавництв України та Польщі, а також обговорено важливі проблеми українсько-російських, українсько-польських відносин, перебіг та наслідки новітньої російсько-української війни, стан сучасного книговидання. Книги співробітників Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України О. Аркуші, М. Литвина, М. Посівнича та інших  презентувалися на стендах видавництв "Академперіодика","Фоліо", "Наш формат", "Літопис" та ін. У ході презентацій М. Литвин обговорив із головою Українського інституту національної пам'яті О. Алфьоровим, народним депутатом України В. В'ятровичем, керівником Військово-історичного бюро у Польщі Г. Мотикою  засади відновлення спільної Польсько-української історичної комісії НАН України і ПАН, а також плани її діяльності. Як відомо, керівники двох академій сусідніх країн висловили підтримку вказаному проєкту.

Андрій Сова розпочав дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії

Упродовж 21 серпня – 3 вересня 2026 року доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова разом з кандидатом географічних наук, доцентом кафедри туризму, в. о. начальника відділу міжнародних зв’язків цього ж університету Павлом Кучером були залучені до міжнародного дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії. Перший етап проєкту Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», реалізований у Національній та університетській бібліотеці Словенії (NUK) у Любляні. Зусилля спрямовані на виявлення, дослідження та введення до наукового обігу архівних матеріалів, що висвітлюють український фактор у ключових подіях європейської та світової історії, а також на посилення міжнародної присутності української історичної науки.