Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. 

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. 

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

  • Передмова (Ірина Орлевич).
  • Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
  • Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
  • Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
  • Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр. 
  • Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
  • Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
  • Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  • Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
  • Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
  • Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
  • Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького 



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Микола Ільницький. Поезія
Оголошення:
Новини:

Наукова доповідь А. Боляновського на вебінарі Інституту єврейських досліджень YIVO у Нью-Йорку

30 травня 2023 р. старший науковий співробітник відділу “Центр дослідження українсько-польських відносин” Інституту українознавства ім.І.Кряп’якевича НАН України, доктор історичних наук Андрій Боляновський у рамках заершення наукового стажування в Інституті єврейських досліджень YIVO у Нью-Йорку виступив із науковою доповіддю на семінарі-вебінарі із доповіддю на тему “Українсько-єврейські відносини у контексті антисемітизму у Східній Європі у 1918-1939 роках”.

Співробітниця Інституту Ольга Заневич пройшла стажування в Дослідницькому центрі Eur’ORBEM / CNRS-Sorbonne Université

Упродовж січня-травня 2023 року в рамках стажування в Дослідницькому центрі Eur’ORBEM / CNRS-Sorbonne Université (Париж, Франція) кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української мови, історик-лексикограф Ольга Заневич ознайомилася з унікальним фондом Бібліотеки Центру славістичних досліджень (CES – Bibliothèque du Centre d’études slaves, Paris)