“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Хахула Л. “Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2016. – 304 c.

Після двох Майданів Україні як ніколи потрібні надійні друзі й союзники – передусім поляки, які добре знають ціну свободи і є вразливими на спокуси великодержавності. 

Спільну мову зі своїми західними сусідами українці знайдуть лише в атмосфері взаєморозуміння. Для цього необхідне публічне переосмислення болісних сторінок новітньої історії Східної Європи – українсько-польської війни 1918–1919 років, українсько-польсько-російської війни 1920 року, кривавого протистояння на Холмщині, Волині та Галичині в роки Другої світової війни. 

У монографії виявлено механізми побутування позитивних і негативних стереотипів про Україну та українців у Польщі (1991–2016), показано роль упереджень у непростих польсько-українських дискусіях щодо культурно-релігійного життя українців у Перемишлі, реконструкції та відкриття Цвинтаря Орлят у Львові, Волинської трагедії 1943 року.

Для дослідників, викладачів, студентів, усіх зацікавлених польсько-українськими відносинами.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
Микола Ільницький. Поезія
Оголошення:
Новини:

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.

Щирі вітання з Днем науки!

Бажаємо Вам нових наукових здобутків, успішної реалізації дослідницьких проєктів та вагомих академічних досягнень!