Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.

Дидик-Меуш Г. Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник. – Львів, 2018. – 688 с.

У монографії вперше в українському історичному мовознавстві поєднано комбінаторну лінгвістику і писемні пам’ятки XVI–XVIII ст. для вивчення сполучуваності мовних одиниць, зокрема в межах ад’єктивно-субстантивних словосполучень. Більшість таких виразів уже не є вільними і ще не стали ідіомами; вони мають статус перехідних (проміжних) словосполучень, тобто усталених виразів етикетного, номінаційного, клішованого та інших типів. Окрім самого дослідження, подано перший в українській лексикографії “Комбінаторний словник української мови XVI–XVIII століть”.

Дивіться також:

Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи

Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть). Книга 1.

Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.