Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи

Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи: колективна монографія; [відп. ред. І. Г. Патер, упоряд. О. І. Муравський]. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2018. 498 с.

У колективній монографії проаналізовано особливості цивільно-військового співробітництва на українських землях у роки Першої (1914-1918) та Другої (1939-1945) світових воєн, розглянуто міжнародний досвід впровадження системи цивільно-військового співробітництва наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст., визначено політико-правові передумови її введення в районах проведення Антитерористичної операції, Операції об’єднаних сил. Охарактеризовано заходи Об’єднаних центрів цивільно-військового співробітництва Збройних сил України, спрямовані на відновлення інфраструктури населених пунктів Донецької та Луганської областей, наголошено на важливості уніфікації системи цивільно-військового співробітництва відповідно до стандартів Північноатлантичного Альянсу (НАТО).

Монографія розрахована на істориків, військових, політологів та усіх, хто цікавиться новітньою історією України.

Завантажити оригінал

Дивіться також:

Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть). Книга 1.

Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ.

Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 25 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.