В архіві відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України зберігаються 12 аркушів, на яких зображено розкопані інгумаційні поховання. Рисунки виконані олівцем майстерно і детально. На аркушах є рукописний текст польською мовою із коротким описом виявленого поховання, зазначено дату, коли зроблено рисунок – 1892 р., підпис – ZL та допис “Rysował na miejscu”.
Характерна форма та орнаментація посуду з поховань дали можливість визначити, що йдеться про відому археологічну злоцьку культуру доби енеоліту, пам’ятки якої розташовані на Сандомирській височині над Віслою.
Першовідкривачем
цієї культури був художник і аматор археологіїЗдіслав Ленартович. У
80-х роках ХІХ ст. він розпочав у Злотій розкопки, які тривали 30 років.
Збереглося лише кілька його нотаток і описів поховань. Всі знахідки з розкопок
1892 р. З. Ленартович, очевидно, продав Леону Вернеру, який відразу продав
їх графу Володимиру Дідушицькому до Музею Дідушицьких у Львові. Це була
велика збірка археологічних матеріалів, яку професор Львівського університету
Кароль Гадачек опрацював і 1907 р. опублікував.
Рисунки з архіву відділу археології є оригінальними рисунками З. Ленартовича, зробленими під час його розкопок 1892 р. Два рисунки потрапили до Львова разом із придбаною для Музею Дідушицьких колекцією знахідок зі Злотої, інші 10 рисунків музей отримав у 1894 р. Таким чином, Львів посідає вагоме місце у вивченні злоцької культури, оскільки тут знаходяться велика колекція археологічних матеріалів та оригінали рисунків і нотаток одних із перших розкопок могильника, також у Львові К. Гадачеком вперше було науково опрацьовано і опубліковано ці матеріали.
Культура Злота, Здіслав Ленартович, рисунки, Львів, Музей Дідушицьких, Кароль Гадачек.
Bulyk, N. (2014). Lvivska arkheolohia ХІХ – pochatku ХХ stolittia: doslidnyky, naukovi ustanovy, muzei. Lviv, 304 pp. (in Ukrainian).
Antoniewicz, W. (1925). Eneolityczne groby szkieletowe we wsi Złota w pow. Sandomierskim. Wiadomości archeologiczne, 9(3–4), 191–245 (in Polish).
Hadaczek, K. (1907). Neolityczne cmentarzysko we wsi Złotej w Sandomierskiem. Materiały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne, 9, 3–10 (in Polish).
Gągorowska-Chudobska, J. (2015). Późnoneolityczne i wczesnobrązowe materiały z badań Zdzisława Lenartowicza w Złotej, pow. Sandomierz w zbiorach Muzeum Narodowego w Kielcach. Materiały Archeologiczne, 40, 125–159 (in Polish).
Kaczanowski, P., & Kozłowski, J.K. (1998). Najdawniejsze dzieje ziem polskich (do VII w.). Kraków, 382 pp. (in Polish).
Krzak, Z. (1970). Cmentarzysko kultury złockiej “Nad Wawrem” w Złłotej. Wrocław-Warszawa-Kraków, 203 pp. (in Polish).
ISSN 2223-1218
At the archive of the Department of archaeology of Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian studies of NAS of Ukraine 12 pages with images of excavated inhumation burials are preserved. Pictures were made skillfully and in details. Handwritings in Polish with brief description of discovered burials are presented at the pages with indication of date, when pictures were made – 1892, signature – ZL and postscript “Rysował na miejscu”.
Characteristic form and ornamentation of ceramic ware from the burials allow to define that they belong to famous Złota archaeological culture from Eneolithic period. Sites of this culture are located on Sandomierz Upland above Vistula river.
Artist and amateur of archaeology Zdislaw Lenartowycz was the discoverer of this culture. In 80-th of XIX century he began excavations in Złota, which continued during 30 years. Only a few of his notes and descriptions of burials are preserved till now. All finds from the excavations, carried out in 1892 were transferred by Z. Lenartowycz to Leon Werner, who sold them to Włodzimierz Dzieduszycki for Dzieduszycki's Museum in Lviv. It was a large collection of archaeological materials, which was studied and published in 1907 by Karol Hadaczek, professor of Lviv University.
Drawings from the archive of the Department of archaeology are the original pictures of Z. Lenartowycz, made by him during the first excavations. Two of these drawings, probably, appeared in Lviv together with collection from Złota, bought for the Dzieduszycki's Museum in 1892, other 10 drawings – in 1894. So, Lviv took an important part at the studying of Złota culture, because large collection of archaeological materials, originals of the drawings and field notes from the one of the first excavations of the burial complex are located there. Also in Lviv K. Hadaczek conducted scientific studies of these materials and published results of his researches at the first time.
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!