УНІВЕРСИТЕТСЬКА АРХЕОЛОГІЯ МІЖВОЄННОГО ЛЬВОВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПАМ’ЯТКООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА 1928 РОКУ

Автор

Наталя БУЛИК

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-362-378

Анотація

Розглянуто польову археологічну діяльність Львівського університету в міжвоєнний період крізь призму пам’яткоохоронного законодавства Другої Речі Посполитої. Констатовано, що на той час в університеті існувало дві археологічні кафедри – праісторії і класичної археології. Перша, фактично, виконувала функцію консерваторського органу. Всі повідомлення про археологічні знахідки надходили паралельно до консерватора Збігнєва Горнунга і керівництва кафедри, а археологи університету відповідно до своїх наукових зацікавлень виїжджали на ці пам’ятки. Найактивнішу польову діяльність проводили Т. Сулімірський і М. Смішко, певні напрацювання в полі мали також К. Журовський, Г. Цегак та ін. За 1928–1939 рр. відкрито й досліджено величезну кількість пам’яток на території заходу України. Варто згадати Малі Грибовичі та Кульчиці на Львівщині, Стопчатів, Трач, Комарів і Буківна на Станіславівщині тощо. Більшість із них – поховальні пам’ятки, які зафіксовано, крім публікацій, у документах “Управління консервації Львівського воєводства”. Це і дозволи, і коротенькі інформаційні звіти, і повідомлення про знахідки з різних місцевостей.

Паралельно збереглися документи, що засвідчують про польові дослідження кафедри класичної археології. З огляду на те, що головною сферою її зацікавлень були античні цивілізації, археологічних досліджень на наших теренах її працівники проводили значно менше, однак ледь не щорічно дозвіл на розкопки чи розвідки отримували Е. Булянда, К. Маєвський та І. Старчук. Уваги заслуговують спільні роботи обох кафедр. Наприклад, улітку 1937 р. здійснено розвідки на території Борщівського повіту, у яких брали участь молоді археологи М. Смішко, І. Старчук та ін. Експедиція була доволі успішною, її результати опубліковані у львівських часописах, зокрема в журналі “Eos”.

Ключові слова

реформа 1928 р., пам’яткоохоронне законодавство, кафедра праісторії, кафедра класичної археології, дозвіл на польові дослідження, поховальні пам’ятки.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

Bilas, N. (2009). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu na kafedri praistorii Lvivskoho universytetu u 1921–1939 rr. Lviv university archaeology studies, 12. Lviv, 204–225 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2016). Arkheolohichnyi vymir pam’iatkookhoronnykh praktyk u Halychyni (1918–1928). Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20, 394–413 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2017). Arkheolohiia i vlada: diialnist arkheolohiv Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka v konteksti pamʼiatkookhoronnoi reformy 1928 roku. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 21, 258–284 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26 (Lvivskyi universytet). Op. 5. Spr. 891. 14 ark. (in Ukrainian).

Zashkilniak, L. (2007). Nauka. Istoriia Lvova, 3. Lviv. Lviv, 86–94 (in Ukrainian).

Klapchuk, M. (2006). Spohady. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, 289–305 (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 17. Ch. 2. 654 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 1. 133 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 2. 85 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 4. 154 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 6. 149 ark.(in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 7. 91 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 59. 347 ark. (in Ukrainian).

Piotrovska, D. (2006). Z diialnosti polskykh sluzhb okhorony arkheolohichnykh pam᾿iatok u Zakhidnii Ukraini v 1919–1939 rokakh. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, 67–88 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX stolittia. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Smishko, M. (1960). Karpatski kurhany pershoi polovyny I tysiacholittia nashoi ery. Kyiv, 186 pp.
(in Ukrainian).

Cehak-Hołubowiczowa, H. (1936). Próbne wykopaliska w powiecie Zbaraskim. Wiadomości Archeologiczne, 14, 59–70 (in Polish).

Karczewski, M. (2015). Państwowe Grono Konserwatorów Zabytków Archeologicznych i Państwowe Muzeum Archeologiczne: ich rola w ochronie zabytków archeologicznych. Seminare, 36 (4), 183–197 (in Polish).

Kronika (1932). Z Otchłani Wieków, 7(2–3). Poznan, 49 (in Polish).

Majewski, K. (1938). Badania terenowe Zakładu Archeologii Klasycznej U.J.K. w powiecie borszowskim. Eos, 39. Lwów, 92–96 (in Polish).

Nowe wykopaliska (1933). Z Otchłani Wieków, 8(1–2).Poznań, 21–25 (in Polish).

Muzeum Archeologiczne w Krakowie (MAK). SP 33/9 (in Polish).

Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny, 54, 61–98 (in Polish).

Rojek, W. (2004). W służbie Polski i nauki. Tadeusz Sulimirski (1898–1983). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. In Jan Chochorowski (Ed.). Kraków, 33–42 (in Polish).

Sulimirski, T. (1930). Cmentarzysko w Wysocku, powiecie brodskim (Małopolska Wschodnia). Z Otchłani Wieków, 5(2). Poznań, 22–24 (in Polish).

Sulimirski, T. (1935). Sprawozdanie z dziłalności lwowskiego ośrodka prehistorycznego. ZOtchłaniWieków, 10 (2), 20–28 (in Polish).

Sulimirski, T. (1936). Z zagadnień arheologii historycznej na Podolu. Wiadomości Archeologiczne, 14, 71–90 (in Polish).

Żurowski, K. (1938–1939). Skarb brązowy z Gruszki, pow. tłumacki. Przegląd Archeologiczny. T. 6, 20–21(2–3), 204–221 (in Polish).

Żurowski, K. (1949). Zabytki brązowe z młodszej epoki brązu i wczecnego okresu zelaza z dorzecza gurnego Dniestru. Przegląd Archeologiczny, 8, 155–247 (in Polish).

Wrabec, J. (2011). Zbigniew Hornung (1903–1981). Rocznik historii sztuki, 34, 113–125 (in Polish).

Wysocki, J. (1999). Konserwatorstwo archeolgiczne w Polsce w latach 1920–1940. Tadeusz Roman Żurowski i konserwatorstwo archeologichne w Polsce XX wieku, 133–145 (in Polish).

Author

Natalia BULYK

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-362-378

Annotation

Field archeological activity of Lviv University during the interwar period is considered through the site protection legislation of the Second Commonwealth. There were two archeological Chairs at the University during the period under study – one of prehistory and one of classical archeology. In fact, the Chair of prehistory served as site protection institution. All reports of archeological finds were sent at the same time to the conservator Zbigniew Hornung and to the heads of the Chair. So, archaeologists of the University, depending on their scientific interests, visited these sites. The most active field researches were conducted by T. Sulimirski and M. Smishko, and some field activity was also carried out by K. Żurowski, H. Cehak and others. During the period of 1928–1939 a huge number of sites were discovered and explored in the western part of Ukraine. Among them Mali Gribovychi and Kulchytsi in Lviv region, Stopchativ, Trach, Komariv and Bukivna in Stanislaviv region are worth to mention. Most of them are the burial sites. First of all they were reflected, in addition to publications, in the documents of “Office of Conservation of Lviv Voivodeship”. These are permissions, brief information reports and short notes about finds from different locations.

At the same time, documents which confirmed conducting of field studies by the Chair of Classical Archeology were preserved. Taking into account that the main area of interest of the Chair was ancient civilizations, its employees carried out much less archaeological studies on our territory. However, almost every year E. Bulanda, K. Majewski and I. Startchuk obtained permission for excavation or surveys. The joint work of both Chairs deserves special attention. For example, in summer of 1937, surveys were carried out on the territory of Borshchiv poviat (district) with participation of young archaeologists M. Smishko, I. Starchuk and other employees of the Chair. Expedition was quite successful and its results have been published in Lviv issues, in particular in the magazine of “Eos”.

Keywords

reform of 1928, site protection legislation, Chair of Prehistory, Chair of Classical Archeology, permission on field researches, burial sites.

Full text

Download the original

Reference