РОЗВИТОК СТУДІЙ ІЗ БІБЛІЙНОЇ АРХЕОЛОГІЇ У КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНИЙ АКАДЕМІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТІ

Автор
Оксана ГРИЦЮТА
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-396-401
Анотація

Представлено внесок Київської духовної академії в розгортання досліджень у галузі біблійної археології. Показано вклад викладачів академії у розвиток біблійної археології в Україні. На теренах Російської імперії біблійна археологія почала розвиватись у ХІХ ст. На території України потужним осередком із розвитку цього напряму була Київська духовна академія. Результати наукових пошуків опубліковані на сторінках журналу “Труди Київської духовної академії” в рубриці “Єврейська мова та біблійна археологія”. У ній представлені дослідження давньої матеріальної культури як біблійного джерела. Так, у 1874 р. на сторінках видання опубліковано російський переклад книги К. Кейля “Керівництво до біблійної археології”, в якій автор сформував основні принципи науки. У 60-ті роки ХІХ ст. на посаді викладача біблійної археології в Київській духовній академії працював відомий дослідник у цій галузі, проф. А. Олесницький (1842–1907). Як археолог він брав участь у розкопках фортифікаційної стіни Єрусалима. Великим внеском вченого в розвиток палестинської археології був науковий опис Єрусалима та інших біблійних місць. Ґрунтовне дослідження на основі методів біблійної археології належить М. Макковейському. Він поставив за мету дослідити життєвий шлях та останні дні життя Христа, також намагався відповісти на низку практичних богословських питань. Роботи київських дослідників продемонстрували прекрасне володіння передовими на той час методами ведення розкопок та аналізу археологічного матеріалу, які в подальшому широко використовували в інших археологічних практиках.

Ключові слова
біблійна археологія, Київська духовна академія, А. Олесницький, М. Маккавейський, К. Кейль.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Holovashchenko, S. I. (2015). Bibliini studii v KDA XIX – pochatku XX st.: instytutsiini struktury ta personalni doslidnytski praktyky. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Kyievo-Mohylianska akademiia”. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 17, 82–90 (in Ukrainian).

Hrytsiuta, O. O. (2018). “Pershyi kyivskyi arkheoloh” M. F. Berlinskyi. XXIII vseukrainska konferentsiia molodykh istorykiv nauky, tekhniky i osvity ta spetsialistiv, prysviachena 100-richchiu natsionalnoi akademii nauk Ukrainy Kyiv, 20 kvitnia 2018 r. Kyiv, 39–41 (in Ukrainian).

Kejl’, K. F. (1871). Rukovodstvo k Biblejskoj arheologii Chast’ І. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 12, 1–48 (in Russian).

Makkaveyskiy, N. K. (2006). Arheologiya istorii stradaniy Gospoda Iisusa Hrista (in Russian).

Olesnickij, A. (1875a). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 3, 215–371 (in Russian).

Olesnickij, A. (1875b). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 4, 93–192 (in Russian).

Olesnickij, A. (1875v). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 7, 107–160 (in Russian).

Putro, O. I. (2011). Narysy istorii Kyivskoi dukhovnoi akademii i seminarii v XIX st. TrudyKyivskoidukhovnoiakademii, 15, 127–140 (in Ukrainian).

Titov, F. I. (2003). Imperatorskaya Kievskaya duhovnaya akademiya. 1615–1915. Kiev (in Russian).

Hronenko, I. V. (2010). Iz istorii izdanija zhurnala “Trudy Kievskoj duhovnoj akademii” (1860–1917). TrudyKyivskoidukhovnoiakademіi, 13, 38–46 (in Russian).

Author
Oksana HRYTSIUTA
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-396-401
Annotation

The article highlights the contribution of the Kiev Theological Academy to the deployment of research in biblical archeology. Contribution of the Academy's teachers to the development of biblical archeology in Ukraine is revealed. Object of biblical archeology as a science is the study of various manifestations of the life of the biblical (Old Jewish) people. They are reflected in the New and Old Testaments, civil literature and, especially, in the material evidence of ancient times. In the territory of the Russian Empire, biblical archeology began to develop in the XIX century. In the territory of Ukraine, an authoritative center for the development of this area was the Kyiv Theological Academy. The results of their scientific research were published on the pages of the journal “The Proceedings of the Kiev Theological Academy” under the heading “Jewish Language and Biblical Archeology”. It covered the study of ancient material culture as a biblical source. Thus, in 1874, in the journal was published Russian translation of book “A Guide to Biblical Archeology” by K. Kayle. On the pages of his book the author formed the basic principles of biblical archeology science. In the 60 years of the XIX century Professor O. Olesnitsky (1842–1907) worked as a teacher of biblical archeology at the Kyiv Theological Academy. He worked as an archeologist at the excavations of the fortification wall of Jerusalem. He managed to put the study of biblical archeology on a strictly scientific ground. A thorough study of the methods of biblical archeology belongs to M. Makkoevsky. He had the goal to explore life and the last days of Christ. In his work he tried to answer a number of practical theological questions. The works of Kyiv researchers have demonstrated an excellent mastery of advanced methods of excavation and analysis of archaeological material, which were later widely used in other archeological practices.

Keywords
biblical archeology, Kiev Theological Academy, A. Olesnitsky, M. Makkaevsky, K. Kayle.
Reference

Holovashchenko, S. I. (2015). Bibliini studii v KDA XIX – pochatku XX st.: instytutsiini struktury ta personalni doslidnytski praktyky. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Kyievo-Mohylianska akademiia”. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 17, 82–90 (in Ukrainian).

Hrytsiuta, O. O. (2018). “Pershyi kyivskyi arkheoloh” M. F. Berlinskyi. XXIII vseukrainska konferentsiia molodykh istorykiv nauky, tekhniky i osvity ta spetsialistiv, prysviachena 100-richchiu natsionalnoi akademii nauk Ukrainy Kyiv, 20 kvitnia 2018 r. Kyiv, 39–41 (in Ukrainian).

Kejl’, K. F. (1871). Rukovodstvo k Biblejskoj arheologii Chast’ І. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 12, 1–48 (in Russian).

Makkaveyskiy, N. K. (2006). Arheologiya istorii stradaniy Gospoda Iisusa Hrista (in Russian).

Olesnickij, A. (1875a). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 3, 215–371 (in Russian).

Olesnickij, A. (1875b). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 4, 93–192 (in Russian).

Olesnickij, A. (1875v). Svjataja zemlja. Otchet po komandirovke v Palestinu i prilegajushhie k nej strany. Chast’ І. Ierusalim i ego drevnie pamjatniki. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii, 7, 107–160 (in Russian).

Putro, O. I. (2011). Narysy istorii Kyivskoi dukhovnoi akademii i seminarii v XIX st. TrudyKyivskoidukhovnoiakademii, 15, 127–140 (in Ukrainian).

Titov, F. I. (2003). Imperatorskaya Kievskaya duhovnaya akademiya. 1615–1915. Kiev (in Russian).

Hronenko, I. V. (2010). Iz istorii izdanija zhurnala “Trudy Kievskoj duhovnoj akademii” (1860–1917). TrudyKyivskoidukhovnoiakademіi, 13, 38–46 (in Russian).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.