ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ ПЕРІОД АРХЕОЛОГІЇ ЗАКАРПАТТЯ

Автор
Павло ПЕНЯК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-402-408
Анотація

Стаття присвячена результатам вивчення прадавньої історії сучасної території Закарпатської області України під час входження до складу Чехословаччини (1919–1939). Це був один із важливих етапів становлення закарпатської археологічної науки, яка почала торувати свій шлях з середини ХІХ ст. з простого колекціонування старожитностей. У 1929 році у Мукачеві було відкрито земський музей, який став важливим осередком збору, систематизації, музеєфікації місцевих артефактів.

Протягом розглядуваного періоду дослідженням давнього минулого краю займалися чехословацькі вчені-археологи з Інституту археології Чехословацької академії наук. Серед них Я. Бем, Й. Скутіл, Я. Ейснер. Вони провели розкопки археологічних пам’яток краю різних епох: палеоліту, неоліту, міді-бронзи, раннього залізного віку. Так, зусиллями Я. Бема систематизовано колекцію закарпатських старожитностей, визначено хронологію та культурну належність численних речових знахідок. За участі вченого було проведено розкопки на неолітичному і енеолітичному поселеннях у селах Неветленфолу Виноградівського і Дийда Берегівського районів та Малій горі в Мукачеві. Результати досліджень дали підставу стверджувати, що територія краю в епоху неоліту входила в ареал поширення культури лінійно-стрічкової кераміки. Носії останньої займалися мотичним землеробством, скотарством, поклонялися культу жінки-прародительки.

Пам’ятки кам’яного віку на території краю вивчав Й. Скутіл. В околицях Берегова (Мала гора) і Мукачева (гори Кам’янка і Галіш ) він обстежив ряд палеолітичних місцезнаходжень, на яких зібрав кілька десятків кремінних і кварцитових виробів. Вони датуються середнім та пізнім палеолітом.

Вивченням старожитностей краю займалися і місцеві археологи-аматори. Це, наприклад, Й. Янкович, брати Е. і Є. Затлукали, П. Сова. Здобувши необхідні знання та рекомендації по проведенню польових досліджень та фіксації виявлених матеріалів, які було отримано від чехословацьких учених, вони долучилися до дослідження різночасових пам’яток краю, що охоплювали період від кам’яного віку до раннього середньовіччя. Так, Й. Янкович за участі Я. Бема провів розкопки на курганному могильнику раннього залізного віку в с. Куштановиця Мукачівського р-ну. Було зафіксовано два способи розміщення залишків тілоспалення в урнах під курганним насипом: на давньому горизонті і нижче нього. У 1931 р. він розпочав вивчення слов’янського курганного некрополя в с.Червеньово того ж району. В курганах було виявлено тілопальні поховання, останки від яких розміщалися в урнах, на стародавньому горизонті, або збиралися на купки.

Брати Затлукали здійснили розкопки грунтового тілопального некрополя в с. Станово Мукачівського району. Поховання містились у неглибоких ямках без жодних зовнішніх ознак, супроводжувалися двома-трьома посудинами, що були заповнені їжею або улюбленими предметами небіжчика. В літературі вони отримали назву культури північно-потиських урнових могильників доби пізньої бронзи.

Ключові слова

поселення, могильник, Закарпаття, чехословацький період.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Peniak, P. (2003). Yaroslav Bem. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy, 2. Kyiv, 450–451 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2014). Yaroslav Bem i vyvchennia davnoi istorii Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovakistyky, 4. Uzhhorod, 26–36 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2015). Braty Zatlukaly pro davniu istoriiu Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovak istyky, 5. Uzhhorod, 9–18 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2016). Yozef Skutil ta vyvchennia kam’ianoho viku Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovakistyky, 6. Uzhhorod, 7–13 (in Ukrainian).

Peniak, S., & Peniak, P. (2013). Arkheolohiia Zakarpattia: istoriia doslidzhennia. Uzhhorod, 256 pp. (in Ukrainian).

Böhm, J. (1933). Sidlište z doby neolitické a bronzové u Ďakova (okres Sevluš). Československý statni archeologický ustav, 10–19 (in Czech).

Böhm, J. (1933a). Podkarpatská Rus v pravĕku. Zvl. otiskneno z časopisu ”Rok”. Užhorod, 1–11 (in Slovenian).

Eisner, J. (1933). Slovensko v pravĕku. Bratislava, 380 pp. (in Slovenian).

Jankovich, J. (1931). Podkarpatska Rus v prehistorii. Mukačevo, 56 pp. (in Slovenian).

Skutil, J. (1938). Paleolitikum Slovenska a Podkarpatské Rusi. Spisi historickeho odboru matice slovenskej v Turčanskom sv. Martine, 4, 132–135 (in Slovenian).

Zatlukal, J. és E. (1937). Adatok Podkarpatska Rus praehistoriájához. Mukačevo, 178 pp. (in Hungarian).

Author
Pavlo PENYAK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-402-408
Annotation

The paper is devoted to the results of studies of ancient history on the territory of contemporary Transcarpathian province of Ukraine during the period of it being a part of Czechoslovakia (1919–1939). It was an important stage of establishment of Transcarpathian archeological science which began its development in the middle of the 19th century from simple collecting of antiquities. In 1929 a county museum was opened in Mukachevo which became an important centre of collection, systematization, and museumification of local artifacts.

During that period the ancient history of the region was studied by Czechoslovak archeologists from the Institute of archeology of Czechoslovak Academy of Sciences. Among them one should name J. Bem, J. Skutil, and J. Eisner. They carried out excavations of archeological artifacts of the region from different epochs: Paleolithic, Neolithic, Copper and Bronze Ages, Early Iron Age. Due to the efforts of J. Bem collection of Transcarpathian antiquities was systematized, chronology and cultural attribution of numerous material findings were determined. He participated in the excavations at Neolithic and Eneolithic settlements in Nevetlenfolu (Vynohradiv district) and Diyda (Berehovo district) as well as Mala Hora in Mukachevo. Results of the studies enable one to conclude that in the Neolithic epoch this territory was within the area where the culture of linear band pottery was spread. Bearers of this culture practiced mattock arable farming, cattle breeding, worshipped the foremother woman.

The Stone Age artifacts on the territory of the region were studied by J. Skutil. In the neighborhood of Berehovo (Mala Hora) and Mukachevo (Kamyanka and Halish hills) he examined a number of Paleolithic locations where he collected several dozens of chalcedony and quartzite objects. They are attributed to the middle and late Paleolithic Age.

Local antiquities were also studied by local amateur archeologists, J. Jankovich, Zatloukal brothers, P. Sova. Having acquired necessary knowledge and recommendations from the Czechoslovak researchers for field studies and documentation of the materials found, they joined the studies of artifacts of an extensive time span – from the Stone Age till Early Mediaeval period. J. Jankovich with the participation of J. Bem performed excavations at a burial mound of the early Iron Age in the village of Kushtanovytsia (Mukachevo district). Two ways of location of cremation remnants in urns under the mound were documented: at the old level and below it. In 1931 he began the investigation of Slavic mound necropolis in Cherveniovo (Mukachevo district). The excavations revealed cremation burial sites with remnants positioned in urns at the old level or gathered in clusters.

The Zatloukal brothers carried out excavations of a ground cremation necropolis in Stanovo (Mukachevo district). The remnants were buried in shallow pits without any external signs and were accompanied by two-three bowls filled with food or favorite things of the decedent. In literature they are referred to as the Northern-Tysa urn burials of the Late Bronze Age.

Keywords

settlement, Transcarpathia, burial tomb, Czechoslovakian period.

Reference

Peniak, P. (2003). Yaroslav Bem. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy, 2. Kyiv, 450–451 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2014). Yaroslav Bem i vyvchennia davnoi istorii Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovakistyky, 4. Uzhhorod, 26–36 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2015). Braty Zatlukaly pro davniu istoriiu Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovak istyky, 5. Uzhhorod, 9–18 (in Ukrainian).

Peniak, P. (2016). Yozef Skutil ta vyvchennia kam’ianoho viku Zakarpattia. Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovakistyky, 6. Uzhhorod, 7–13 (in Ukrainian).

Peniak, S., & Peniak, P. (2013). Arkheolohiia Zakarpattia: istoriia doslidzhennia. Uzhhorod, 256 pp. (in Ukrainian).

Böhm, J. (1933). Sidlište z doby neolitické a bronzové u Ďakova (okres Sevluš). Československý statni archeologický ustav, 10–19 (in Czech).

Böhm, J. (1933a). Podkarpatská Rus v pravĕku. Zvl. otiskneno z časopisu ”Rok”. Užhorod, 1–11 (in Slovenian).

Eisner, J. (1933). Slovensko v pravĕku. Bratislava, 380 pp. (in Slovenian).

Jankovich, J. (1931). Podkarpatska Rus v prehistorii. Mukačevo, 56 pp. (in Slovenian).

Skutil, J. (1938). Paleolitikum Slovenska a Podkarpatské Rusi. Spisi historickeho odboru matice slovenskej v Turčanskom sv. Martine, 4, 132–135 (in Slovenian).

Zatlukal, J. és E. (1937). Adatok Podkarpatska Rus praehistoriájához. Mukačevo, 178 pp. (in Hungarian).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.