Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
ПЕЧЕРНЕ ЧЕРНЕЦТВО ГАЛИЧИНИ: ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ОХОРОНИ
Автор
Роман БЕРЕСТ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188
Анотація
Розглянуто проблему маловідомої, складної й багатогранної історії середньовічного печерного чернецтва Галичини, яке в найскладніший період національної історії у далеко не простих умовах відстоювало основні принципи та засади національної гідності, суспільної терпимості, християнського духу й виховання.
На основі результатів археологічних і спелеологічних досліджень низки пам’яток відзначено існування на галицьких землях значного розмаїття печерних пам’яток (культові вівтарі, церкви, монастирі, протомонастирські оселі, келії відшельників, самітників, аскетів тощо). У контексті викладу матеріалу розглянуто особливості організаційного устрою середньовічного чернецтва, шляхи й причини розвитку та занепаду чернечих общин. Також виділено основні ознаки й типи печерних житлових споруд статутного чернецтва, споруд, притаманних для аскетів, кіновітів, келіотів, ідіоритмів, які майже невідомі в історичній науці та можуть стати суттєвим доповненням скарбниці національної історико-культурної спадщини.
Наголошено на складній проблемі збереження печерної спадщини середньовічного чернецтва. Зазначено, що порівняно з відомостями авторів ХІХ ст. на сьогодні багато пам’яток печерного чернецтва давно зникло або зазнало непоправних руйнувань під впливом дії природних, антропогенних та інших чинників. Констатовано, що збереження національного історико-культурного надбання повинно стати важливим і невідкладним завданням відповідних суспільних структур.
Ключові слова
печерні порожнини, келії,
локалізація, інтерпретація, пам’ятки історії та культури.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman BEREST
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188
Annotation
The problem of the little-known, complex and multifaceted history of the medieval cave monasticism of Galicia is raised. In the most difficult period of national history, it defended the basic principles and principles of national dignity, social tolerance, Christian spirit and upbringing in far from difficult conditions.
Based on the results of archeological and speleological researches of a number of monuments, the existence of a significant variety of cave monuments in Galician lands (cult altars, churches, monasteries, proto-monastery houses, cells of hermits, ascetics, etc.) was noted. In the context of the presentation of the material, the peculiarities of the organizational structure of medieval monasticism, ways and reasons of development and decline of monastic communities are considered. There are also the main features and types of cave dwellings of statutory monasticism, buildings characteristic of ascetics, kinovites, keliots, idiorhythms, which are almost unknown in historical science and can be a significant addition to the treasury of national historical and cultural heritage.
The difficult problem of preserving the cave heritage of medieval monasticism is emphasized. In comparison with the information of the authors of the XIX century at present, many monuments of cave monasticism have long disappeared or suffered irreparable damage under the influence of natural, anthropogenic and other factors. Preservation of the national historical and cultural heritage should become an important and urgent task of the relevant social structures.
Keywords
cave cavities, cells, localization, interpretation, historical and cultural monuments.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики
14 вересня 2025 р. в Історико-меморіальному музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.