ПЕЧЕРНЕ ЧЕРНЕЦТВО ГАЛИЧИНИ: ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ОХОРОНИ

Автор

Роман БЕРЕСТ

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188

Анотація

Розглянуто проблему маловідомої, складної й багатогранної історії середньовічного печерного чернецтва Галичини, яке в найскладніший період національної історії у далеко не простих умовах відстоювало основні принципи та засади національної гідності, суспільної терпимості, християнського духу й виховання.

На основі результатів археологічних і спелеологічних досліджень низки пам’яток відзначено існування на галицьких землях значного розмаїття печерних пам’яток (культові вівтарі, церкви, монастирі, протомонастирські оселі, келії відшельників, самітників, аскетів тощо). У контексті викладу матеріалу розглянуто особливості організаційного устрою середньовічного чернецтва, шляхи й причини розвитку та занепаду чернечих общин. Також виділено основні ознаки й типи печерних житлових споруд статутного чернецтва, споруд, притаманних для аскетів, кіновітів, келіотів, ідіоритмів, які майже невідомі в історичній науці та можуть стати суттєвим доповненням скарбниці національної історико-культурної спадщини.

Наголошено на складній проблемі збереження печерної спадщини середньовічного чернецтва. Зазначено, що порівняно з відомостями авторів ХІХ ст. на сьогодні багато пам’яток печерного чернецтва давно зникло або зазнало непоправних руйнувань під впливом дії природних, антропогенних та інших чинників. Констатовано, що збереження національного історико-культурного надбання повинно стати важливим і невідкладним завданням відповідних суспільних структур.

Ключові слова

печерні порожнини, келії, локалізація, інтерпретація, пам’ятки історії та культури.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Roman BEREST

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188

Annotation

The problem of the little-known, complex and multifaceted history of the medieval cave monasticism of Galicia is raised. In the most difficult period of national history, it defended the basic principles and principles of national dignity, social tolerance, Christian spirit and upbringing in far from difficult conditions.

Based on the results of archeological and speleological researches of a number of monuments, the existence of a significant variety of cave monuments in Galician lands (cult altars, churches, monasteries, proto-monastery houses, cells of hermits, ascetics, etc.) was noted. In the context of the presentation of the material, the peculiarities of the organizational structure of medieval monasticism, ways and reasons of development and decline of monastic communities are considered. There are also the main features and types of cave dwellings of statutory monasticism, buildings characteristic of ascetics, kinovites, keliots, idiorhythms, which are almost unknown in historical science and can be a significant addition to the treasury of national historical and cultural heritage.

The difficult problem of preserving the cave heritage of medieval monasticism is emphasized. In comparison with the information of the authors of the XIX century at present, many monuments of cave monasticism have long disappeared or suffered irreparable damage under the influence of natural, anthropogenic and other factors. Preservation of the national historical and cultural heritage should become an important and urgent task of the relevant social structures.

Keywords

cave cavities, cells, localization, interpretation, historical and cultural monuments.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію»

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.