ПЕЧЕРНЕ ЧЕРНЕЦТВО ГАЛИЧИНИ: ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ОХОРОНИ

Автор
Роман БЕРЕСТ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188
Анотація

Розглянуто проблему маловідомої, складної й багатогранної історії середньовічного печерного чернецтва Галичини, яке в найскладніший період національної історії у далеко не простих умовах відстоювало основні принципи та засади національної гідності, суспільної терпимості, християнського духу й виховання.

На основі результатів археологічних і спелеологічних досліджень низки пам’яток відзначено існування на галицьких землях значного розмаїття печерних пам’яток (культові вівтарі, церкви, монастирі, протомонастирські оселі, келії відшельників, самітників, аскетів тощо). У контексті викладу матеріалу розглянуто особливості організаційного устрою середньовічного чернецтва, шляхи й причини розвитку та занепаду чернечих общин. Також виділено основні ознаки й типи печерних житлових споруд статутного чернецтва, споруд, притаманних для аскетів, кіновітів, келіотів, ідіоритмів, які майже невідомі в історичній науці та можуть стати суттєвим доповненням скарбниці національної історико-культурної спадщини.

Наголошено на складній проблемі збереження печерної спадщини середньовічного чернецтва. Зазначено, що порівняно з відомостями авторів ХІХ ст. на сьогодні багато пам’яток печерного чернецтва давно зникло або зазнало непоправних руйнувань під впливом дії природних, антропогенних та інших чинників. Констатовано, що збереження національного історико-культурного надбання повинно стати важливим і невідкладним завданням відповідних суспільних структур.

Ключові слова
печерні порожнини, келії, локалізація, інтерпретація, пам’ятки історії та культури.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman BEREST
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-176-188
Annotation

The problem of the little-known, complex and multifaceted history of the medieval cave monasticism of Galicia is raised. In the most difficult period of national history, it defended the basic principles and principles of national dignity, social tolerance, Christian spirit and upbringing in far from difficult conditions.

Based on the results of archeological and speleological researches of a number of monuments, the existence of a significant variety of cave monuments in Galician lands (cult altars, churches, monasteries, proto-monastery houses, cells of hermits, ascetics, etc.) was noted. In the context of the presentation of the material, the peculiarities of the organizational structure of medieval monasticism, ways and reasons of development and decline of monastic communities are considered. There are also the main features and types of cave dwellings of statutory monasticism, buildings characteristic of ascetics, kinovites, keliots, idiorhythms, which are almost unknown in historical science and can be a significant addition to the treasury of national historical and cultural heritage.

The difficult problem of preserving the cave heritage of medieval monasticism is emphasized. In comparison with the information of the authors of the XIX century at present, many monuments of cave monasticism have long disappeared or suffered irreparable damage under the influence of natural, anthropogenic and other factors. Preservation of the national historical and cultural heritage should become an important and urgent task of the relevant social structures.

Keywords

cave cavities, cells, localization, interpretation, historical and cultural monuments.

Оголошення:
Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 25 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.