Dyskusyjne problemy fonologii gwarowej w praktyce standaryzacji polskich gwar ludowych

Автор
Kazimierz Sikora
DOI
10.33402/DSSG.2024-40-54
Анотація

Zabiegi standaryzacji polskich gwar koncentrują się na wymowie i postaci realizacyjnej tekstu. Punktem odniesienia staje się zazwyczaj ortografia ogólnopolska; czasem pisownia sąsiednich języków słowiańskich, stosujących graficzne diakryty. Sprostanie zasadzie fonetycznej pisowni nastręcza wielu trudności z powodu istniejących rozbieżności w systemach fonologicznych polszczyzny i gwary. Autor analizuje ten problem na podstawie współczesnej praktyki zapisywania gwarowych tekstów gwarowych, ograniczając się do zjawisk: realizacji a pochylonego, archaizmu podhalańskiego, labializacji oraz tzw. pomieszania y i i, uchodzących w świadomości odbiorów i użytkowników gwary za jej pierwszorzędne cechy fonetyczne. Wymagające odzwierciedlenia w piśmie.

Ключові слова
ortografia gwarowa, standaryzacja, interdialekt.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Kazimierz Sikora
DOI
10.33402/DSSG.2024-40-54
Annotation

This chapter addresses the standardisation practices applied to Polish dialects, focusing primarily on pronunciation and the forms of textual representation. The usual point of reference is the national orthography, although sometimes the orthographic systems of neighbouring Slavic languages with diacritical markers are also considered. Achieving phonetic consistency presents significant challenges due to discrepancies between the phonological systems of Polish and its dialects. The author examines these issues based on contemporary dialect transcription practices, concentrating on the following aspects: the pronunciation of „slanted a”, the Podhale archaism, labialization, and the confusion between „y” and „i”, which are regarded by speakers and recipients as key phonetic features of dialects. These features demand thoughtful representation in writing.

Keywords

dialect orthography, standardisation, interdialect.

Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.