Dyskusyjne problemy fonologii gwarowej w praktyce standaryzacji polskich gwar ludowych
Zabiegi standaryzacji polskich gwar koncentrują się na wymowie i postaci realizacyjnej tekstu. Punktem odniesienia staje się zazwyczaj ortografia ogólnopolska; czasem pisownia sąsiednich języków słowiańskich, stosujących graficzne diakryty. Sprostanie zasadzie fonetycznej pisowni nastręcza wielu trudności z powodu istniejących rozbieżności w systemach fonologicznych polszczyzny i gwary. Autor analizuje ten problem na podstawie współczesnej praktyki zapisywania gwarowych tekstów gwarowych, ograniczając się do zjawisk: realizacji a pochylonego, archaizmu podhalańskiego, labializacji oraz tzw. pomieszania y i i, uchodzących w świadomości odbiorów i użytkowników gwary za jej pierwszorzędne cechy fonetyczne. Wymagające odzwierciedlenia w piśmie.
This chapter addresses the standardisation practices applied to Polish dialects, focusing primarily on pronunciation and the forms of textual representation. The usual point of reference is the national orthography, although sometimes the orthographic systems of neighbouring Slavic languages with diacritical markers are also considered. Achieving phonetic consistency presents significant challenges due to discrepancies between the phonological systems of Polish and its dialects. The author examines these issues based on contemporary dialect transcription practices, concentrating on the following aspects: the pronunciation of „slanted a”, the Podhale archaism, labialization, and the confusion between „y” and „i”, which are regarded by speakers and recipients as key phonetic features of dialects. These features demand thoughtful representation in writing.
dialect orthography,
standardisation, interdialect.
Запрошуємо на науковий семінар за участю Івана Монолатія "Як Коломия пам'ятає: українські та європейські виміри"
Розпочався одинадцятий польовий сезон досліджень енеолітичного поселення Винники-Лисівка
З 15 червня 2026 р. розпочалися археологічні дослідження поселення культури лійчастого посуду доби енеоліту Винники-Лисівка. Це вже одинадцятий польовий сезон поспіль. Експедиція є спільною Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України (А. Гавінський), Львівського національного університету ім. І. Франка (Н. Білас, В. Гуменний, Я. Погоральський), Історико-краєзнавчого музею м. Винники (І. Тимець) та Жешівського університету (М. Рибіцька). Роботи здійснюються в рамках виконання теми проєкту Національного фонду досліджень України “Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси” №2025.07/0055.