Ідіолект як приклад вітальності говірки
На підставі ідіолекту здійснено спробу з’ясувати, як і наскільки зміна мовного довкілля впливає на говірку діалектоносія. Розвідка стосується аналізу ідіолекту Марії Вілюри – мешканки Львівщини, яка тривалий час перебувала поза своїм говірковим оточенням. Джерельною базою дослідження слугували авдіотексти мовлення М. Вілюри, записані упродовж 2010–2012 років. Усномовні тексти інформантки засвідчують збереження багатьох фонетичних, морфологічних діалектних рис. Зокрема, „укання”, вживання протетичного [г], диспалаталізація [р′], архаїчні форми двоїни, збереження давніх форм числівників, займенників, дієслів та ін. Проаналізовано рефлексії М. Вілюри щодо своєї мови та мовної дійсності. Найбільш поширені міркування про риси її говору, значення окремих слів, порівняння своєї говірки і чужої, роздуми про мову.
On the basis of the idiolect, an attempt is made to find out how and to what extent the change of the linguistic environment affects the dialect speaker’s speech. The research focuses on the analysis of the idiolect of Maria Vilіura, a resident of the Lviv region who has been outside her dialect environment for a long time. The source material of the study is the texts of audio recordings of M. Viliura’s speech, recorded during 2010–2012. The informant’s spoken texts show the preservation of many phonetic and morphological dialectal features. In particular, the following: the uvularization, the use of the prototic consonant [г], dispalatalization of [p′], archaic forms of the dual number, preservation of ancient forms of numerals, pronouns, verbs, etc. M. Viliura’s reflections on her language and linguistic reality are analysed. The most common reflections are on the features of her dialect, the meaning of individual words, comparison of her dialect and someone else’s, and reflections on language.
dialect, idiolect, dialects of the Ukrainian language, South Volyn dialect, Dniester dialect, dialect text, oral history, language consciousness.
Запрошуємо на науковий семінар за участю Івана Монолатія "Як Коломия пам'ятає: українські та європейські виміри"
Розпочався одинадцятий польовий сезон досліджень енеолітичного поселення Винники-Лисівка
З 15 червня 2026 р. розпочалися археологічні дослідження поселення культури лійчастого посуду доби енеоліту Винники-Лисівка. Це вже одинадцятий польовий сезон поспіль. Експедиція є спільною Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України (А. Гавінський), Львівського національного університету ім. І. Франка (Н. Білас, В. Гуменний, Я. Погоральський), Історико-краєзнавчого музею м. Винники (І. Тимець) та Жешівського університету (М. Рибіцька). Роботи здійснюються в рамках виконання теми проєкту Національного фонду досліджень України “Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси” №2025.07/0055.