Gwara jako wyraz protestu. Stylizacja na gwarę łowicką – przykład współczesny
Автор
Jakub Z. Lichański
DOI
10.33402/DSSG.2024-380-388
Анотація
Rozdział przypomina i sylwetkę badacza kultury ludowej, Stefana Lichańskiego, i jego tekst pisany gwarą a dotyczący aktualnych wydarzeń z lat 80. XX wieku. Jest to bardzo rzadki dziś przykład nie stylizacji, ale zastosowania gwary jako tworzywa ważkiego eseju, który porusza istotne kwestie tyczące bieżących i nie tylko bieżących wydarzeń. Świadczy o żywotności tego języka, a także możliwości wyrażenia w nim treści innych, niż tylko podkreślenia pewnych cech folkloru. To bardzo rzadki przykład, jak gwara może być – o ile ją znamy i umiemy się nią posłużyć – do wyrażenia bardzo poważnych tematów sięgających ku estetyce i filozofii.
Ключові слова
gwara,
kultura ludowa, gwara łowicka.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Jakub Z. Lichański
DOI
10.33402/DSSG.2024-380-388
Annotation
This chapter revisits the work of folk culture
researcher Stefan Lichański, focusing on his dialect text addressing
significant events of the 1980s. This example stands out today not as a mere
stylisation, but as an instance of using dialect to frame an important essay
addressing both contemporary and timeless issues. It demonstrates the vitality
of dialect as a linguistic medium capable of expressing more than folkloric
characteristics, engaging instead with deeper themes. This rare example
highlights how dialect can serve – when understood and skilfully employed – as
a medium for serious discourse, extending to topics within aesthetics and
philosophy.
Keywords
dialect, folk culture, Łowicz dialect.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Подяка Наукового центру Сухопутних військ
28 серпня 2025 р. начальник Наукового центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра
Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який
впродовж багатьох років досліджував історію Закладу,
узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.
Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих
Українці
та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й
вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр.
27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор
Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану
українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі
Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана
проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних
та колективних працях.