21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обрядова лексика як засіб ревіталізації говорів
Автор
Наталія Хібеба
DOI
10.33402/DSSG.2024-423-444
Анотація
Здійснено спробу простежити динаміку весільної лексики бойківських говірок у часових межах кінця ХІХ ‒ початку ХХІ ст. на матеріалі доступних фольклорно-етнографічних збірників, лексикографічних джерел, корпусів діалектних текстів та власних польових записів авторки. Акцентовано, що на осучаснення традиційної духовної культури, вплив літературної мови, агресивність сусіднього наддністрянського говору, перемикання мовної свідомості діалектоносія зреагувала й обрядова лексика, ілюструючи часткову пасивізацію, інноваційні процеси, дериваційний потенціал, семантичні зміни, лексичну варіантність та ін. Однак значна кількість збережених давніх, а водночас застарілих, рідковживаних мовних одиниць засвідчує їх тяглість і змогу відтворення в контексті активізації, ревіталізації обрядів та обрядодій українців. Звернено увагу, що давні слова зазнають десемантизації, мотивують розвиток нових значень, поступаються новим номінаціям, ілюструють розширення компонентного складу назв та ін. Задокументовані у фольклорно-етнографічних записах, діалектних текстах і словниках, у польових матеріалах лексеми репрезентують багатий репертуар бойківської весільної лексики, динаміка якої залежить від часового виміру.
Ключові слова
діалекти української мови, південно-західне
наріччя, бойківський говір, весільна лексика, лексика, семантика, інноваційні процеси,
десемантизація, ревіталізація.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Natalia Chibeba
DOI
10.33402/DSSG.2024-423-444
Annotation
This chapter examines the dynamics of wedding vocabulary in Boyko dialects from the late nineteenth to the early 21st century, based on folklore and ethnographic collections, lexicographic sources, dialect text corpora, and the author’s own field notes. Emphasis is placed on how ceremonial vocabulary responded to the modernisation of traditional spiritual culture, the influence of the literary language, the assertive neighboring Dniester dialect, and shifts in dialect speakers’ linguistic consciousness. This reaction is illustrated through partial passivisation, innovative processes, derivational potential, semantic shifts, and lexical variation. A significant portion of preserved ancient, yet rarely used, linguistic units underscores their continuity and potential for revival within the context of reactivating Ukrainian rituals and ceremonies. The chapter also notes how ancient words undergo desemantisation, motivate the emergence of new meanings, yield to new nominations, and expand in componential composition. Lexemes recorded in folklore and ethnographic sources, dialect texts, dictionaries, and field materials showcase a rich repository of Boyko wedding vocabulary, reflecting temporal dynamics and cultural shifts.
Keywords
dialects of the Ukrainian language, Southwestern
dialects, Boyko dialect, wedding vocabulary, lexis, semantics, innovative
processes, desemantisation, revitalisation.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.