21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Gwara jako niematerialne dziedzictwo kulturowe. Na przykładzie gwar polskich na Bukowinie i w Naddniestrzu
Автор
Helena Krasowska
DOI
10.33402/DSSG.2024-445-461
Анотація
Аutorka przybliża pojęcie niematerialnego dziedzictwa kulturowego, a szczególnie pojęć dotyczących języka. Zostały zaprezentowane kategorie występowania gwar polskich na Bukowinie i w Naddniestrzu. Przybliżono opis charakterystyki gramatycznej polskich gwar na Bukowinie oraz podano przykład idiolektu polskiego w Naddniestrzu. Przeprowadzone badania terenowe wśród Polaków na Bukowinie oraz w Naddniestrzu, dokonane analizy naukowe dowodzą faktu zanikania odmiany gwarowej języka polskiego, a raczej idiolektów poszczególnych osób w Naddniestrzu, w odróżnieniu od Bukowiny, gdzie można mówić o „wyspowym” jej charakterze, a w niektórych wioskach również o jej całkowitym zaniku.
Ключові слова
Gwary polskie, Bukowina, Naddniestrze, Polacy w Naddniestrzu, Polacy na Bukowinie, niematerialne dziedzictwo kulturowe, projekty NPRH.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Helena Krasowska
DOI
10.33402/DSSG.2024-411-422
Annotation
Przedmiotem rozważań jest podkreślenie wartości słowników regionalnych jako ważnego wykładnika dziedzictwa językowego i kulturowego. Łącząc słowo, pamięć i wyobraźnię jako składniki stanowiące podstawę różnorodności semantycznej, wpisują się w ogólną koncepcję dialektologii jako nauki i jej założeń metodologicznych ze sposobem przedstawiania i interpretowania materiału gwarowego w formie werbalnej i wizualnej. Wypełniają ważną społecznie misję ratowania obrazu językowego i kulturowego „małej ojczyzny” oraz budowania świadomości społecznej zamkniętej w tożsamości regionalnej. Podstawą analizy są wybrane słowa i ich wyobrażenia pojęciowe wydzielone z wypowiedzi gwarowych 2500 osób z 636 wsi środkowo-wschodniej Polski.
Keywords
regionalny
słownik gwarowy, gwara, słowo, obraz, pamięć.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.