Тарас Шевченко і сучасна українська мова: спроба гідної оцінки

Міхаель Мозер. Тарас Шевченко і сучасна українська мова: спроба гідної оцінки / Переклад з німецької Володимир Кам'янець. − Львів, 2012 (Серія "Історія мови"). − 328 с.

Книжка відомого австрійського лінгвіста Міхаеля Мозера, яка не претендує "на істину в останній інстанції", висвітлює дискусійні в українському мовознавстві проблеми, зокрема ті, що стосуються культури видання творів письменників, стану їх вивчення та лексикографічного опрацювання. 

На підставі ґрунтовного різнорівневого аналізу рукописної та опублікованої спадщини Тараса Шевченка автор робить спробу дослідити внесок поета в розвиток сучасної української мови та оцінити його як мовну особистість. 

Намагаючись зрозуміти, як і чому писав Шевченко, Міхаель Мозер вперше в українському мовознавстві формулює питання про перемикання і змішування мовних кодів.

Книга увійшла в десятку найкращих книжок 19 Форуму видавців.

Із повним текстом книги можна ознайомитися за посиланням.

Завантажити оригінал



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Оголошення:
Новини:

Юлія Артимишин взяла участь у програмі "Без брому" з Віталієм Ляскою

Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

Міжнародна наукова конференція, присвячена депортаціям на пограниччі у середині ХХ ст.

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».