Добрилове Євангеліє 1164 року

Добрилове Євангеліє 1164 року / Відп. ред. В.В. Німчук, упор. Ю.В. Осінчук. − Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2012 (Серії: "Історія мови", "Пам'ятки української мови"). − 804 с.

Добрилове Євангеліє 1164 року - пам'ятка церковнослов'янської мови східно-слов'янської редакції, у якій зафіксовано низку визначальних рис української мови, найвизначніша серед яких - так званий "новий" h (нині - і) на місці етимологічного е перед складом із занепалим ь (у новозакритому складі). Це Євангеліє-апракос, у якому вміщено зачала для щоденних читань на всі дні літургійного року.

Євангеліє публікується вперше. До тексту додано передмови, коментарі, покажчики словоформ, таблиці.

Книга увійшла в десятку найкращих книжок 19 Форуму видавців

Дивіться також:

Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності». Конференцію організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації», який виконують д.філ.н. Ганна Дидик-Меуш (керівник проєкту), д.іст.н. Ірина Орлевич, д.іст.н. Роман Голик, канд.іст.н. Павло Артимишин, канд.іст.н. Наталія Колб, канд.іст.н. Наталія Мисак, канд.іст.н. Емілія Казан.

Науковці Інституту взяли участь у роботі VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова і сфера сакрального»

Наукова зустріч об’єднала 50 дослідників української мови, українських богослужбових і літургійних текстів, лексикологів і лексикографів, граматистів, пам’яткознавів, перекладачів, термінологів, філологів-культурологів в Україні та поза її межами. У конференції взяли активну участь наукові працівники Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.