Золоті Михалківські скарби та їх доля

Микола С.Бандрівський, Лариса Крушельницька "Золоті Михалківські скарби та їх доля". Львів, 2012. - 239 с., 35 іл.

У книзі вперше повністю публікуються відомі на сьогодні матеріали з історії відкриття золотих Михалківських скарбів, знайдених біля Борщева на Тернопільщині в 1876 і 1897 роках. 

На підставі архівних матеріалів, а також інформацій у збірниках та в газетних статтях кінця ХІХ-поч.ХХ ст., які стосуються умов відкриття і збереження Михалківських скарбів, автори прийшли до висновку, що значна частина золотих предметів знаходилась при захороненнях першої половини ІХ-поч.VІІІ ст. до нар. Хр. 

Автори підтримують запропоноване раніше О.І.Тереножкіним припущення про існування окремої своєрідної групи пам’яток – михалківської, яка вже не належала до голіградської культури, але ще не переросла у західноподільську.

Автори обґрунтовують висловлене А.Спіциним, А.Лебедянською та ін. припущення про приналежність Михалківських скарбів одному з аристократичних родів агатирсів, в яких вбачають близькоспоріднені спільноти (жрецькі роди-?), які на початку періоду раннього заліза розселились серед населення Балкан, Адріатичного узбережжя, Середнього Подунав’я (Далі), на Потиссі (Фокору), а, перейшовши північнокарпатські перевали – і на прилеглому Верхньому і Середньому Придністров’ї.

В монографії також вперше подано копії оригінальних листів і нотатки людей, причетних до відкриття, оцінки та подальшої долі Михалківських скарбів, передусім власників найбільшої частини колекції коштовностей – родини графства Дідушицьких.

Зі змісту листів виразно вимальовується трагічна доля цієї унікальної пам’ятки, перипетії зі збереженням, постійним намаганням продажу, і, по-суті, нерозуміння її наукової вартості. Крім того, також цілковита ігнорація польськими властями признання цього епохального відкриття власне на українських землях.

Для науковців, викладачів історії, вчителів, студентів і всіх, хто цікавиться найдавнішим минулим рідного краю.

Ознайомитися з анотацією російською мовою



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Оголошення:
Новини:

Відбулася презентація книги Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.»

Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики

14 вересня 2025 р. в  Історико-меморіальному  музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.