Золоті Михалківські скарби та їх доля

Микола С.Бандрівський, Лариса Крушельницька "Золоті Михалківські скарби та їх доля". Львів, 2012. - 239 с., 35 іл.

У книзі вперше повністю публікуються відомі на сьогодні матеріали з історії відкриття золотих Михалківських скарбів, знайдених біля Борщева на Тернопільщині в 1876 і 1897 роках. 

На підставі архівних матеріалів, а також інформацій у збірниках та в газетних статтях кінця ХІХ-поч.ХХ ст., які стосуються умов відкриття і збереження Михалківських скарбів, автори прийшли до висновку, що значна частина золотих предметів знаходилась при захороненнях першої половини ІХ-поч.VІІІ ст. до нар. Хр. 

Автори підтримують запропоноване раніше О.І.Тереножкіним припущення про існування окремої своєрідної групи пам’яток – михалківської, яка вже не належала до голіградської культури, але ще не переросла у західноподільську.

Автори обґрунтовують висловлене А.Спіциним, А.Лебедянською та ін. припущення про приналежність Михалківських скарбів одному з аристократичних родів агатирсів, в яких вбачають близькоспоріднені спільноти (жрецькі роди-?), які на початку періоду раннього заліза розселились серед населення Балкан, Адріатичного узбережжя, Середнього Подунав’я (Далі), на Потиссі (Фокору), а, перейшовши північнокарпатські перевали – і на прилеглому Верхньому і Середньому Придністров’ї.

В монографії також вперше подано копії оригінальних листів і нотатки людей, причетних до відкриття, оцінки та подальшої долі Михалківських скарбів, передусім власників найбільшої частини колекції коштовностей – родини графства Дідушицьких.

Зі змісту листів виразно вимальовується трагічна доля цієї унікальної пам’ятки, перипетії зі збереженням, постійним намаганням продажу, і, по-суті, нерозуміння її наукової вартості. Крім того, також цілковита ігнорація польськими властями признання цього епохального відкриття власне на українських землях.

Для науковців, викладачів історії, вчителів, студентів і всіх, хто цікавиться найдавнішим минулим рідного краю.

Ознайомитися з анотацією російською мовою



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Оголошення:
Новини:

Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності». Конференцію організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації», який виконують д.філ.н. Ганна Дидик-Меуш (керівник проєкту), д.іст.н. Ірина Орлевич, д.іст.н. Роман Голик, канд.іст.н. Павло Артимишин, канд.іст.н. Наталія Колб, канд.іст.н. Наталія Мисак, канд.іст.н. Емілія Казан.

Науковці Інституту взяли участь у роботі VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова і сфера сакрального»

Наукова зустріч об’єднала 50 дослідників української мови, українських богослужбових і літургійних текстів, лексикологів і лексикографів, граматистів, пам’яткознавів, перекладачів, термінологів, філологів-культурологів в Україні та поза її межами. У конференції взяли активну участь наукові працівники Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.