Українська повоєнна еміграційна поезія

Ільницький М. Українська повоєнна еміграційна поезія / Микола Ільницький. – Львів: Львівський обласний науково-методичний інститут освіти; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. – 116 с. + 10 с. іл.

У книжці відомого українського літературознавця і критика, доктора філологічних наук М. М. Ільницького розглядається розвиток української поезії в умовах еміграції від закінчення Другої світової війни до початку 90-х років.

Автор зосереджує увагу на таких літературних об’єднаннях, як МУР (Мистецький український рух), «Слово» та відгалуження від «Слова» – Нью-йоркська група.

Аналіз проблемно-стильових тенденцій поєднується з характеристикою творчості основних представників еміграційної поезії різних періодів.

Книга розрахована на вчителів, студентів, учнів старших класів, всіх, хто цікавиться українською літературою.

Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.