Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія

Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія / Упорядкування, передмова та літературні сильвети М. Ільницького. – Київ: Смолоскип, 2009. – 916 с.

 В антології зібрано твори поетів української еміграції 1920-30-х років ХХ століття з угруповання, яке в літературознавстві здобуло назву – Празька школа. Учасники визвольних змагань українського народу та представники покоління, що сформувалося «під чужим небом», вони несли в поезії «срібні сурми» недавніх походів, історіософські роздуми про майбутнє рідної землі, а також розвивали традицію вільної української поезії, обірвану комуністичним режимом. 

Це одна з перших спроб розкрити творчість еміграційних поетів міжвоєнного періоду в повноті їхньої творчої індивідуальності. Видання також має теоретичну частину, до якої увійшли літературно-критичні статті, спогади, рецепції, листування та інтерв’ю.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Гостьова лекція Ольги Заневич для студентів філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

5 жовтня 2026 року старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.ф.н. Ольга ЗАНЕВИЧ на запрошення завідувача катедри української мови ім. Івана Ковалика Львівського національного університету ім. Івана Франка, к.ф.н. Уляни Добосевич прочитала гостьову лекцію «Джерела української мови XVII ст.: манускрипти, збережені у Франції» для студентів другого курсу ОП «Українська мова та література». Такі зустрічі вже стали доброю традицією у вивченні історії української літературної мови.

Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина - Холмщина протягом століть

29 вересня 2026 р. у Холмі відбулася Міжнародна наукова конференція "Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина - Холмщина протягом століть" (з нагоди 160-річчя народження Михайла Грушевського), співорганізатором якої став Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.