Крушельницький Іван. Поезії

Крушельницький Іван. Поезії / Упорядкування, вступна стаття та примітки Миколи Ільницького. – Київ: Український письменник, 1993. – 208 с. + іл. – (Бібліотека поета).

Не знав відомий західноукраїнський письменник і видавець Антін Крушельницький, їдучи на Радянську Україну, що дорога ця веде до пекла, що вже в грудні 1934 року його улюблених синів Тараса та Івана розстріляють, а самого з дружиною спровадять на Соловки...

Іван Крушельницький – талановитий письменник, художник і мистецтвознавець. Поетична творчість його приваблює вже тим, що він тяжів до модерної поезії, увесь час перебував у пошуках. Книга ця ілюстрована фотознімками та оригінальними графічними роботами поета.



Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1
Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту
Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років
Оголошення:
Новини:

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!

Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини

1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).