Крушельницький Іван. Поезії

Крушельницький Іван. Поезії / Упорядкування, вступна стаття та примітки Миколи Ільницького. – Київ: Український письменник, 1993. – 208 с. + іл. – (Бібліотека поета).

Не знав відомий західноукраїнський письменник і видавець Антін Крушельницький, їдучи на Радянську Україну, що дорога ця веде до пекла, що вже в грудні 1934 року його улюблених синів Тараса та Івана розстріляють, а самого з дружиною спровадять на Соловки...

Іван Крушельницький – талановитий письменник, художник і мистецтвознавець. Поетична творчість його приваблює вже тим, що він тяжів до модерної поезії, увесь час перебував у пошуках. Книга ця ілюстрована фотознімками та оригінальними графічними роботами поета.

Scribd

Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.