Антонич Богдан-Ігор. Знак Лева

Антонич Богдан-Ігор. Знак Лева = Antonycz Bohdan Ihor. Znak Lwa / Упорядкування і вступна стаття Миколи Ільницького; Художник Любомир Прийма. – Львів: Каменяр, 1998. – 255 с.

Книга містить вибрані поезії Богдана-Ігоря Антонича (1909 – 1937) та їх переклад на польську мову, повною мірою віддзеркалюючи недовгу ще історію засвоєння польськими поетами творчості одного з найоригінальніших українських ліриків двадцятого століття. Тексти друкуються за виданнями: Антонич Богдан-Ігор. Поезії. К.: Рад. письменник, 1989 (Б-ка поета); Jaworski Kazimierz Andrzej. Pisma. T. 3. Przekłady poezji ukraińskiej, białoruskiej i narodów kaukaskich. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie, 1972; Antonycz Bohdan Ihor. Księga Lwa / Wybrał i wstępem opatrzył Florian Nieuważny. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1981; Antologia poezji ukraińskiej / Florian Nieuważny, Jerzy Pleśniarowicz; Wprowadzenie Stefan Kozak, Florian Nieuważny. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1977.

Видання можна завантажити за посиланням



Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1
Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту
Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років
Оголошення:
Новини:

З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів

13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)