Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї

Булик Наталя. Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї. – Львів: Інститут українознавства ім. І.  Крип’якевича НАН України; Львівський інститут економіки і туризму, 2014. – 304 с.

У книзі висвітлено історію львівської археології ХІХ – початку ХХ  ст. Відображено процес формування археології як науки на теренах Галичини, накопичення музейних збірок; прослідковано археологічну діяльність окремих наукових товариств, музеїв, персональний внесок краєзнавців, пошановувачів старовини та археологів. 

Особливу увагу звернуто на відомі пам’ятки, дослідження яких триває від ХІХ ст. і дотепер, зокрема Львів, Галич, Звенигород, Пліснесько, наскельна фортеця Тустань та ін. Вже понад століття вони не перестають приваблювати не лише дослідників, а й туристів. 

ISBN 978-966-02-7251-4

Переглянути монографію



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Співпраця із НТШ

6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.

Уроки українсько-польських відносин: радіо діалог М. Посівнича та М. Литвина

25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці (1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук.