Український парламентаризм і політична культура суспільства

Український парламентаризм і політична культура суспільства / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 298 с.

Узагальнено конституційно-парламентський досвід в Україні у контексті взаємодії між державними й політичними інститутами та формуванням світогляду громадянина-виборця.

Проаналізовано роль парламентської діяльності як універсального чинника модернізаційних змін, форми взаємодії між владою, суспільством і громадянином, інструмента узгодження різних груп інтересів.

Розглянуто вплив парламентської традиції на формування історичної пам’яті та політичної культури сучасного українського суспільства.

Сфокусовано увагу на чинниках, що визначають уявлення людини про обов’язки влади.

Для науковців, педагогів, представників органів влади і всіх, хто цікавиться новітньою історією України.

ISBN 978-966-02-6708-4

Зміст:

Передмова

Вікторія Середа, Остап Середа. Політична культура українського суспільства на зламі ХХІ століття.
Олена Аркуша. Формування образу “ідеального” українського депутата: історія і сучасність.
Роман Голик. Парламентаризм та еволюція етнополітичної культури галицьких українців (до 1914 року).
Олег Муравський. Державно-церковні відносини: стан, проблеми, перспективи.
Микола Литвин. Суспільно-політичні передумови та етнокультурні наслідки депортаційних акцій у Польщі та СРСР/УРСР (1944–1951).
Юрій Зайцев. Депортація кримських татар 1944 р. – злочин без строку давності.
Ігор Соляр. Міграційна політика України: етапи, здобутки, перспективи.
Марія Ярмоленко. Соціолінгварні проблеми сучасної України.
Леонід Зашкільняк. Парламентська діяльність як інструмент формування історичної пам’яті в сучасній Україні.

Післямова

Переглянути публікацію:

Scribd

Дивіться також:

Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.