На перехрестях віку

Ільницький М. На перехрестях віку: у трьох книгах. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"

Книга перша - 2008. 838 с.
Книга друга - 2008. 703 с.
Книга третя - 2009. 902 с.

Перша книга вибраних праць Миколи Ільницького містить літературно-критичні та історико-літературні статті, передмови, портрети, рецензії, які охоплюють понад сорок років його творчої діяльності. 

У них відображено важливі грані літературного процесу історичного періоду, сповненого драматизму суспільного життя: зв'язок слова і національного світосприйняття, трансформацію «вічних образів», характер міжлітературних взаємозв'язків і типологічних спорідненостей. 

У книзі окреслено характер творчої індивідуальності багатьох материкових та діаспорних українських письменників. Видання розраховане на широке коло читачів, зокрема на науковців, студентів та аспірантів гуманітарних профілів вищої школи, вчителів літератури.

До другої книги праць Миколи Ільницького ввійшли монографії про Богдана Ігоря Антонича, Ігоря Калинця та «портрет» літературного Львова XX століття.

Нарис про Б. І. Антонича – перше в українському літературознавстві дослідження про талановитого поета (1909-1937), творчість якого за радянського режиму замовчувалася і спотворювалася. 

У портреті І. Калинця розкрито закоріненість слова поета в духовну традицію української культури та інтенсивність новаторських пошуків, втілення громадського сумління покоління 60-80 років і суверенності поетичного слова. 

Літературні портрети постають яскравими фрагментами широкого тла – літературного життя Львова протягом ХХ століття, насиченого драматичними колізіями й спрагою оновлення поетичного слова.

Третя книга вибраних літературознавчих праць Миколи Ільницького містить статті про творчість Івана Франка, Михайла Яцкова, розвиток поезії і критики в Західній Україні у 20-30-ті роки ХХ століття, тенденції поетичного процесу в умовах довоєнної та повоєнної еміграції – від «Празької школи» до «Нью-Йоркської групи», а також спогади про сучасників. 

Розраховано на науковців, студентів і всіх, хто цікавиться українською літературою.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині

Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Дикого Любомира Любомировича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 15 вересня 2026 р. (Протокол № 11), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 15 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 59 від 15 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Дикого Любомира Любомировича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.