Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)

Бандрівський Микола. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 152 с.: іл.

Пропонована книжка – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст., на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами.

В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. 

Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів ставши у 1270 р. столицею Руської держави не міг не мати свого величавого кафедрального собору з архієрейським (митрополичим-?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про МЕГАЛІ ЕККЛІСІЯ – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. 

Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.

Видання розраховане на усіх, хто цікавиться давньою історією та архітектурою Львова, релігійним життям в цілому.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Діалектологічно-фольклористична експедиція на Гуцульщину

20–24 липня 2026 року філологи Інституту – Тетяна Ястремська, Оксана Сімович, Ірина Романина, Марина Демедюк та Наталія Хібеба – провели діалектологічно-фольклористичну експедицію на Гуцульщину, відвідавши села Криворівня, Буковець і Красник Верховинського району Івано-Франківської області.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.