Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)

Бандрівський Микола. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 152 с.: іл.

Пропонована книжка – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст., на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами.

В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. 

Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів ставши у 1270 р. столицею Руської держави не міг не мати свого величавого кафедрального собору з архієрейським (митрополичим-?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про МЕГАЛІ ЕККЛІСІЯ – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. 

Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.

Видання розраховане на усіх, хто цікавиться давньою історією та архітектурою Львова, релігійним життям в цілому.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім.І.Крипʼякевича 17 жовтня об 11:00 проводить круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників». 

Спогади про традиції інституту

26 вересня 2023 р. інститут відвідав колишній вчений секретар інституту, кандидат історичних наук Богдан Грабовецький (нині мешкає у Канаді) й зустрівся із давніми колегами  Володимирем Петегиричем, Юрієм Лукомським, Миколою Литвином, Дарією Романовою. У спогадах розповів про взаємини батька, доктора історичних наук Володимира Грабовецького із Іваном Крип’якевичем, Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем. Принагідно зауважив, що у Львові побував на презентації фільму «Довбуш», де режисер Олесь Санін ствердив, що до роботи над цим історичним трилером його заохотив у свій час історик Володимир Грабовецький.