Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)

Бандрівський Микола. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 152 с.: іл.

Пропонована книжка – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст., на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами.

В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. 

Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів ставши у 1270 р. столицею Руської держави не міг не мати свого величавого кафедрального собору з архієрейським (митрополичим-?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про МЕГАЛІ ЕККЛІСІЯ – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. 

Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.

Видання розраховане на усіх, хто цікавиться давньою історією та архітектурою Львова, релігійним життям в цілому.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів

13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)