Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи - на початку доби раннього заліза

Бандрівський Микола. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи - на початку доби раннього заліза. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. - 573 с.

У монографії узагальнено археологічні матеріали з пам’яток Прикарпаття і Західного Поділля пізнього періоду епохи бронзи - початку доби раннього заліза та здійснено теоретичну реконструкцію культурно-історичних процесів, які відбувались на цих землях у досліджуваний період.

Розглядаються питання генезису, основних етапів розвитку та історичної долі носіїв Голіградської і Висоцької культур та груп перед- і ранньоскіфського часу. Звернено значну увагу також на питання відносної й абсолютної хронології досліджуваних культур і груп, що дало підстави уточнити їх періодизаційні схеми та місце в хронологічній шкалі тогочасних культур і груп Цетральної і Південно-Східної Європи.

Для науковців, викладачів історії, співробітників музеїв і всіх тих, хто цікавиться найдавнішим минулим нашого краю.

Scribd

Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу

Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.