Розділ 8. REJON UMOCNIONY HEL 1939 – KONCEPCJA SYSTEMU UZBROJENIA: TEORIA I PRAKTYKA
Author
Maciej Franz
DOI
10.33402/obv.2024-138-151
Annotation
In the interwar period, the Polish state made many preparations for the future war. However, he managed to prepare only one Fortified Region, capable of fighting the enemy. It was built on the Hel Peninsula, on the Baltic Sea, becoming the foundation of the defense system of the Polish coast. A battery of 152.4mm Bofors guns was installed in the Hel Fortified Region, which was the most powerful such battery in interwar Poland, and at the same time the foundation of the defense system. Her location, camouflage, allowed her to win all duels with German warships in 1939. The Hel Fortified Region and its war history in 1939 can still be proof that the proper use of the terrain, saturation with appropriate weapons, in the hands of a well-trained soldier, has the right to bring the expected results. The war is changing, but the search for a compromise between the capabilities of the battlefield, the weapons and the training of the soldiers remains constant, so as to create the best conditions for them to take up the fight and end it victoriously.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)
19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.
Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків
20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.