СВІТ ПІСЛЯ COVID-19: ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

Автор
КРАСІВСЬКИЙ Орест
DOI
10.33402/nd.2021-9-107-119
Анотація

Досліджено проблему розвитку світового порядку, становлення політичного ладу суспільств після COVID-19. Доведено, що кризи в Європі ХХ ст. спричиняли появу як авторитарних, так і відновлення альтернативних демократичних режимів. Визначено, що COVID-19 може стати поворотним моментом епохи глобалізації, втрати довіри до демократії та зміцнення авторитаризму.

Доведено, що пандемія СOVID-19 стала найбільшою глобальною кризою  світу з часів Великої депресії, її глибина та масштаби колосальні – вона перевершила за наслідками Велику рецесію 2008–2009 рр. Зазначено, що особливо гостро криза вдарила по країнах ЄС, економіка якого увійшла в рецесію – тільки у другому кварталі 2020 р. економіка  країн Єврозони впала на понад 12 %. Проаналізовано рекордне падіння ВВП, значне скорочення числа зайнятості, світової торгівлі. Пандемія коронавірусу здатна призвести до значних змін не тільки в економічній, а й політичній і соціальній сферах, культурі. Встановлено, що тривала епідемія в поєднанні з величезною втратою робочих місць, затяжною рецесією і борговим тягарем може створити напруженість, здатна перерости в політичну реакцію. Вказано, що націоналізм, ізоляціонізм, ксенофобія і напади на ліберальний світовий порядок можуть посилитися за умов пандемії. Відзначено, що поширюючись, криза COVID-19 дискредитує традиційну політику та інституції, що сприймається широкими верствами населення як системна невдача, місце демократії займає популізм, риторика якого спрямована на захоплення влади і може бути посилена в різних місцях. Спостережено, що уряди  окремих країн використовують кризу, щоб надати собі надзвичайних повноважень, ще більше віддаляючи їх від демократії.

Доведено, що все це збільшує небезпеку міжнародного конфлікту. Проаналізовано актуальні й альтернативні концепції подальшого розвитку політичних систем суспільств – об’єднання сил і співпраці  для перемоги над пандемією, надання фінансової підтримки для потребуючих країн, створення міжнародних фондів для допомоги та швидкого реагування на виклики, спричинені кризою. Зазначено, що необхідна ефективна співпраця політичних режимів та обмін інформацією у світовому масштабі, а країни повинні відкрито ділитися порадами та знаннями, а також потрібні глобальні зусилля з виробництва й поширення медичного обладнання, та  його використання.
Ключові слова

авторитаризм, демократія, Європа, COVID-19, криза, пандемія.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
KRASIVSKYI Orest
DOI
10.33402/nd.2021-9-107-119
Annotation

The problem of the development of the world order, the formation of the political order of societies after COVID-19 is studied. It is proved that the crisis in Europe in the 20th century led to the emergence of both authoritarian and the restoration of alternative democratic regimes. It is determined that COVID-19 can be a turning point in the era of globalization, loss of confidence in democracy, and strengthening authoritarianism.

It is proved, that the COVID-19 pandemic has been shown to be the world’s largest global crisis since the Great Depression. Its depth and scale are enormous. It surpassed the Great Recession of 2008-2009. The crisis has hit the EU, whose economies are in recession, particularly hard. In the second quarter of 2020, the Eurozone economy fell by more than 12%. The record decline in GDP, a significant reduction in employment and world trade are analyzed. The coronavirus pandemic can lead to significant changes not only in the economy but also in the political and social spheres, culture. It has been found that a prolonged epidemic, combined with huge job losses, a protracted recession, and a debt burden, could create tensions that could escalate into a political reaction. Nationalism, isolationism, xenophobia, and attacks on the liberal world order may intensify in a pandemic. As the COVID-19 crisis spreads, it discredits traditional policies and institutions, which are perceived by the general public as a systemic failure, and democracy is replaced by populism, whose rhetoric is aimed at seizing power and can be intensified in various places. Governments are using the crisis to give themselves extraordinary powers, further alienating them from democracy.

It has been proven that all this increases the danger of international conflict. Relevant and alternative concepts of further development of political systems of societies are analyzed – joining forces and cooperation to overcome the pandemic, providing financial support to needy countries, creating international funds to help and respond quickly to the challenges posed by the crisis. There is a need for effective cooperation between political regimes and the exchange of information worldwide, and countries must openly share advice and knowledge, as well as global efforts to produce, distribute and use medical equipment.

Keywords
authoritarianism, democracy, Europe, COVID-19, crisis, pandemic.
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.