Досліджено проблему розвитку світового порядку, становлення політичного ладу суспільств після COVID-19. Доведено, що кризи в Європі ХХ ст. спричиняли появу як авторитарних, так і відновлення альтернативних демократичних режимів. Визначено, що COVID-19 може стати поворотним моментом епохи глобалізації, втрати довіри до демократії та зміцнення авторитаризму.
Доведено, що пандемія СOVID-19 стала найбільшою глобальною кризою світу з часів Великої депресії, її глибина та масштаби колосальні – вона перевершила за наслідками Велику рецесію 2008–2009 рр. Зазначено, що особливо гостро криза вдарила по країнах ЄС, економіка якого увійшла в рецесію – тільки у другому кварталі 2020 р. економіка країн Єврозони впала на понад 12 %. Проаналізовано рекордне падіння ВВП, значне скорочення числа зайнятості, світової торгівлі. Пандемія коронавірусу здатна призвести до значних змін не тільки в економічній, а й політичній і соціальній сферах, культурі. Встановлено, що тривала епідемія в поєднанні з величезною втратою робочих місць, затяжною рецесією і борговим тягарем може створити напруженість, здатна перерости в політичну реакцію. Вказано, що націоналізм, ізоляціонізм, ксенофобія і напади на ліберальний світовий порядок можуть посилитися за умов пандемії. Відзначено, що поширюючись, криза COVID-19 дискредитує традиційну політику та інституції, що сприймається широкими верствами населення як системна невдача, місце демократії займає популізм, риторика якого спрямована на захоплення влади і може бути посилена в різних місцях. Спостережено, що уряди окремих країн використовують кризу, щоб надати собі надзвичайних повноважень, ще більше віддаляючи їх від демократії.
авторитаризм, демократія, Європа, COVID-19, криза, пандемія.
The problem of the
development of the world order, the formation of the political order of societies
after COVID-19 is studied. It is proved that the crisis in Europe in the 20th
century led to the emergence of both authoritarian and the restoration of
alternative democratic regimes. It is determined that COVID-19 can be a turning
point in the era of globalization, loss of confidence in democracy, and
strengthening authoritarianism.
It is proved, that the
COVID-19 pandemic has been shown to be the world’s largest global crisis since
the Great Depression. Its depth and scale are enormous. It surpassed the Great
Recession of 2008-2009. The crisis has hit the EU, whose economies are in
recession, particularly hard. In the second quarter of 2020, the Eurozone
economy fell by more than 12%. The record decline in GDP, a significant
reduction in employment and world trade are analyzed. The coronavirus pandemic
can lead to significant changes not only in the economy but also in the
political and social spheres, culture. It has been found that a prolonged
epidemic, combined with huge job losses, a protracted recession, and a debt
burden, could create tensions that could escalate into a political reaction.
Nationalism, isolationism, xenophobia, and attacks on the liberal world order
may intensify in a pandemic. As the COVID-19 crisis spreads, it discredits traditional
policies and institutions, which are perceived by the general public as a
systemic failure, and democracy is replaced by populism, whose rhetoric is
aimed at seizing power and can be intensified in various places. Governments
are using the crisis to give themselves extraordinary powers, further
alienating them from democracy.
It has been proven that all
this increases the danger of international conflict. Relevant and alternative
concepts of further development of political systems of societies are analyzed
– joining forces and cooperation to overcome the pandemic, providing financial
support to needy countries, creating international funds to help and respond
quickly to the challenges posed by the crisis. There is a need for effective
cooperation between political regimes and the exchange of information
worldwide, and countries must openly share advice and knowledge, as well as
global efforts to produce, distribute and use medical equipment.
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!