Охарактеризовано організаційно-політичну працю відомого діяча Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). На конкретних прикладах представлено боротьбу одного з лідерів української націонал-демократії за піднесення національної свідомості українців Галичини, утвердження в суспільній свідомості ідеї соборності та державності українських земель, а також виокремлено внесок у нормалізацію польсько-українських відносин у другій половині 1930-х років. Показано, що Володимир Целевич не тільки увійшов до Центрального комітету партії, а й був обраний генеральним секретарем (1925–1928, 1932–1937), а згодом став заступником голови (1928–1930, 1937–1939). Відзначено, що лідер УНДО доклав чимало зусиль для відбудови повітових організацій УНДО, відновлення діяльності осередків партії у селах та партійного руху загалом. Констатовано, що В. Целевич на численних вічах, зборах розтлумачував основну політичну лінію партії – здобуття самостійної соборної Української держави, закликав її членів до інтенсивної праці, організації повітових з’їздів і виборів партійного керівництва на місцях. Доведено, що ІІ і ІІІ з’їзди УНДО беззастережно схвалили політичну лінію та тактику організації, висловили довіру Д. Левицькому й В. Целевичу, проте вже в першій половині 1930-х років тактика партії зазнала кардинальних змін – еволюціонувала в напрямі пошуку шляхів порозуміння з польською владою на основі ідеї автономії Західної України у складі Польщі, свідченням чого став ІV народний з’їзд, який посилив внутріпартійну конфронтацію. Крізь призму політичної біографії В. Целевича показано складне переплетіння політичних, соціальних і національних аспектів українського суспільно-політичного руху в досліджуваний період.
Володимир Целевич, УНДО, Польща, громадсько-політична діяльність, нормалізація.
1. Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław, Warszawa, Krakόw, Gdańsk: Wyd-wo Poskiej Akademii Nauk [in Polish].
2. Dilo. (1931, Zhovten 12), 1 [in Ukrainian].
3. Dilo. (1933, Traven 19), 1 [in Ukrainian].
4. Dilo. (1934, Sichen 30), 1 [in Ukrainian].
5. Dilo. (1937, Hruden 5), 1 [in Ukrainian].
6. Dilo. (1938, Lystopad 15), 2 [in Ukrainian].
7. Dvodnevne zasidannia TsK UNDO. Velyka politychna dyskusiia. (1931, Hruden 29). Dilo, 1 [in Ukrainian].
8. Kachkan, V. (2009). Ukrainotsentryzm Volodymyra Tselevycha. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia "Literaturoznavstvo", 27, 162 [in Ukrainian].
9. Kuhutiak, M. (1997). Ukrainsko-polski stosunky 20–30-kh rokiv: vid konfrontatsii do normalizatsii. Proceedings of the International Scientific-Practical Conference: Ukrainsko-polski vidnosyny v Halychyni u XX st., Ivano-Frankivsk, 21–22 lystopada 1996. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
10. Lysiak, P. (1939). V zizd UNDO i nasha taktyka. Lviv [in Ukrainian].
11. Makarchuk, S. (Ed.). (1998). Ukrainsko-polski etnopolitychni vzaiemyny na zakhidnoukrainskykh zemliakh v pershii tretyni XX st. Zbirnyk prats i materialiv na poshanu L. I. Krushelnytskoi. Lviv [in Ukrainian].
12. Narodnyi zizd u Lvovi. (1932, Berezen 29). Dilo, 1 [in Ukrainian].
13. Odnoiu movoiu do perepysu (zaklyk Ukrainskoho Komitetu dlia sprav konskryptsii). (1931, Lystopad 25). Dilo, 1 [in Ukrainian].
14. Papuha, Ya. (2008). Zakhidna Ukraina i holodomor 1932–1933 rr.: moralno-politychna i materialna dopomoha postrazhdalym. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].
15. Pered narodnim zizdom. (1937, Hruden 24). Novyi Chas, 1 [in Ukrainian].
16. Pislia zizdiv. Narodnii zizd UNDO. (1932, Berezen 30). Novyi Chas, 1 [in Ukrainian].
17. Shvahuliak, M. (1994). Malovidoma storinka politychnoho zhyttia Zakhidnoi Ukrainy peredodnia Druhoi svitovoi viiny (3 istorii Kontaktnoho Komitetu. 1937–1939 roky). Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka, CCXXVIII, 239 [in Ukrainian].
18. Shved, O. (2010). Stepan Vytvytskyi: hromadsko-politychna diialnist. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].
19. Sprawy Narodowościowe. (1933), 4, 390 [in Polish].
20. Svoboda. (1938, Sichen 23), 1 [in Ukrainian].
21. Tselevych, V. (1931, Lystopad 3). Nebezpeka tendentsiinoho perepysu na shkodu ukraintsiv! Vshekhpolska "instruktsiia" Prushynskoho. Dilo, 2 [in Ukrainian].
22. Tselevych, V. (1932, Cherven 12). Novi chasy, novi zavdannia. Svoboda, 2 [in Ukrainian].
23. Zashkilniak, L. (1996). Ukrainsko-polske porozuminnia 1935 r. (za materialamy arkhivu Ya. S. Losia). Problemy slovianoznavstva. Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk, 48, 65 [in Ukrainian].
The author provides an analysis of the organizational and political work of a well-known figure of the Ukrainian National Democratic Alliance (UNDO). Specific examples show the struggle of one of the leaders of Ukrainian national democracy for raising the national consciousness of Galician Ukrainians, establishing in the public mind the idea of the unity and statehood of Ukrainian lands, and also highlight the contribution to the normalization of Polish-Ukrainian relations in the second half of the 1930s. The study demonstrated that Volodymyr Tselevych not only joined the Central Committee of the Party, but was elected Secretary-General (1925–1928, 1932–1937), and later became Deputy Chairman (1928–1930, 1937–1939). The UNDO leader has made great efforts to rebuild UNDO county organizations, to rebuild the activities of the party centers in villages and the party movement in general. At numerous meetings, V. Tselevych explained the main political line of the party –- to acquire an independent unite Ukrainian state, called on members for intensive work, organization of county congresses and local elections of the party leadership. It has been found out that the UNDO II and III congresses unreservedly approved the political line and tactics of the organization, expressed confidence in D. Levitsky and V. Tselevych. However, in the first half of the 1930s, the party's tactics underwent a fundamental change – has evolved towards finding ways of understanding with the Polish authorities based on the idea of Western Ukraine's autonomy within Poland. This was evidenced by the IV People's Congress, which intensified intra-party confrontation. From the perspective of V. Tselevych's political biography, the author shows the complex combination of political, social, and national aspects of the Ukrainian socio-political movement in the studied period.
Volodymyr Tselevych, UNDO, Poland, social and political activity, normalization.
1. Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław, Warszawa, Krakόw, Gdańsk: Wyd-wo Poskiej Akademii Nauk [in Polish].
2. Dilo. (1931, Zhovten 12), 1 [in Ukrainian].
3. Dilo. (1933, Traven 19), 1 [in Ukrainian].
4. Dilo. (1934, Sichen 30), 1 [in Ukrainian].
5. Dilo. (1937, Hruden 5), 1 [in Ukrainian].
6. Dilo. (1938, Lystopad 15), 2 [in Ukrainian].
7. Dvodnevne zasidannia TsK UNDO. Velyka politychna dyskusiia. (1931, Hruden 29). Dilo, 1 [in Ukrainian].
8. Kachkan, V. (2009). Ukrainotsentryzm Volodymyra Tselevycha. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia "Literaturoznavstvo", 27, 162 [in Ukrainian].
9. Kuhutiak, M. (1997). Ukrainsko-polski stosunky 20–30-kh rokiv: vid konfrontatsii do normalizatsii. Proceedings of the International Scientific-Practical Conference: Ukrainsko-polski vidnosyny v Halychyni u XX st., Ivano-Frankivsk, 21–22 lystopada 1996. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
10. Lysiak, P. (1939). V zizd UNDO i nasha taktyka. Lviv [in Ukrainian].
11. Makarchuk, S. (Ed.). (1998). Ukrainsko-polski etnopolitychni vzaiemyny na zakhidnoukrainskykh zemliakh v pershii tretyni XX st. Zbirnyk prats i materialiv na poshanu L. I. Krushelnytskoi. Lviv [in Ukrainian].
12. Narodnyi zizd u Lvovi. (1932, Berezen 29). Dilo, 1 [in Ukrainian].
13. Odnoiu movoiu do perepysu (zaklyk Ukrainskoho Komitetu dlia sprav konskryptsii). (1931, Lystopad 25). Dilo, 1 [in Ukrainian].
14. Papuha, Ya. (2008). Zakhidna Ukraina i holodomor 1932–1933 rr.: moralno-politychna i materialna dopomoha postrazhdalym. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].
15. Pered narodnim zizdom. (1937, Hruden 24). Novyi Chas, 1 [in Ukrainian].
16. Pislia zizdiv. Narodnii zizd UNDO. (1932, Berezen 30). Novyi Chas, 1 [in Ukrainian].
17. Shvahuliak, M. (1994). Malovidoma storinka politychnoho zhyttia Zakhidnoi Ukrainy peredodnia Druhoi svitovoi viiny (3 istorii Kontaktnoho Komitetu. 1937–1939 roky). Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka, CCXXVIII, 239 [in Ukrainian].
18. Shved, O. (2010). Stepan Vytvytskyi: hromadsko-politychna diialnist. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].
19. Sprawy Narodowościowe. (1933), 4, 390 [in Polish].
20. Svoboda. (1938, Sichen 23), 1 [in Ukrainian].
21. Tselevych, V. (1931, Lystopad 3). Nebezpeka tendentsiinoho perepysu na shkodu ukraintsiv! Vshekhpolska "instruktsiia" Prushynskoho. Dilo, 2 [in Ukrainian].
22. Tselevych, V. (1932, Cherven 12). Novi chasy, novi zavdannia. Svoboda, 2 [in Ukrainian].
23. Zashkilniak, L. (1996). Ukrainsko-polske porozuminnia 1935 r. (za materialamy arkhivu Ya. S. Losia). Problemy slovianoznavstva. Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk, 48, 65 [in Ukrainian].
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!