Імперські ритуали і публічне вшанування польських національних ювілеїв у Габсбурзькому Львові
Показано як імперські ритуали (що застосовувалися при зустрічі цісаря чи для відзначення ювілеїв його правління) стають частиною національних коммеморативних практик у Львові. На прикладах польських історичних ювілеїв, продемонстровано процес адаптації і використання у місті загальноєвропейської традиції патріотичних масових заходів. Висвітлено зв’язок між конституційними реформами в державі та переходом національних святкувань із приватної в публічну площину.
Стверджено, що у другій половині ХІХ ст. у Західній Європі стали популярними масові заходи, покликані укріпити становище панівних еліт. У Російській та Австро-Угорській імперіях святкували дні народження правителів, у Франції – республіканські свята, в Німеччині – ювілеї військових перемог. Встановлено, що за допомогою залізниць можна було збирати великі маси підданих в одному місці під одним приводом, перетворюючи їх у такий спосіб на націю.
Констатовано, що святкування минулих польських перемог було для польських еліт значно безпечнішим заняттям, аніж підготовка нового повстання. Ще й більш патріотичним, аніж звична «органічна праця». Тому коммеморативні практики стали надзвичайно популярними в Галичині.
Зазначено, що в часи масової політики політична польська нація не могла вже обмежуватися винятково шляхтою – потрібно було залучати до національного проєкту селян-мазурів і міщанство, а оскільки існувала жорстка конкуренція між різними політичними групами, масові заходи «для народу» повинні були бути цікавими і зрозумілими загалу. З’ясовано, що історичні події не лише «згадувалися», вони ще й відповідно трактувалися і популяризувалися: залежно від того, хто займався організацію урочистостей та на кого була спрямована така діяльність, на перший план виводилися або демократичність колишньої Речі Посполитої, або мирне співіснування різних народів («Польщі, Литви і Русі»), або військові перемоги королів, або жертовність, вірність та хоробрість міщанства.
Методологічною основою обрано принципи історизму, об’єктивності й системності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу, узагальнення, хронологічний, ретроспективний. На основі сучасних досліджень і джерельного матеріалу показано, що із зростанням ролі місцевого самоврядування польський історичний наратив почав домінувати над загальноімперським у публічному просторі Львова, хоча й зберігав видимість лояльності до центральної влади, сповна користуючись конституційними свободами для просування національного «порядку денного». Зазначено, що з часом відбувалися зміни і в тих смислах, які доносилися широкій публіці через ритуали: на зміну королям та перемогам прийшла Конституція 3 травня, яка передбачала права і свободи для «народу» в модерному значенні цього терміна; а із загостренням міжнаціональних стосунків усе видимішою ставала мілітаризація масових урочистостей, коли вже не муніципальна варта, а члени скаутських організацій символічно замінили австрійських військових на вулицях міста.
ритуал, публічне вшанування, коммеморація, національні ювілеї.
The study shows how imperial rituals (traditionally used at the meeting of the emperor or to celebrate the anniversaries of his reign) become part of national commemorative practices in Lviv. The process of adaptation and use of the European tradition of patriotic mass events in the city is demonstrated on the examples of Polish historical anniversaries. The connection between the constitutional reforms in the state and the transition of national celebrations from the private to the public sphere is highlighted.
It is alleged that in the second half of the 19th century in Western Europe became popular mass events designed to strengthen the position of ruling elites. In the Russian and Austro-Hungarian empires celebrated the birthdays of rulers, in France – the republican holidays, in Germany – the anniversaries of military victories. With the help of railways, it was possible to gather large masses of subjects in one place under one pretext, thus «turning» them into a nation.
It was stated that celebrating past Polish victories was a much safer occupation for Polish elites than preparing for a new uprising. Even more patriotic than the usual «organic work». Therefore, commemorative practices have become extremely popular in Halychyna.
As noted, in the days of mass politics, the Polish political nation could no longer be limited exclusively to the nobility, it was necessary to involve the Masurian peasants and the bourgeoisie in the national project. And since there was fierce competition among various political groups, mass events «for the people» had to be interesting and understandable to the general public. It was found that historical events were not only «mentioned», they were also interpreted and popularized accordingly. Depending on who organized the celebrations and to whom such activities were directed, either the democracy of the former Commonwealth, or the peaceful coexistence of different nations («Poland, Lithuania, and Rus’»), or the military victories of kings, or sacrifice, loyalty and the courage of the bourgeoisie were brought to the fore.
The methodological basis of the study comprises the principles of historicism, objectivity, and systematics. General scientific and special research methods were used in solving the set tasks: historiographical analysis, generalization, chronological, retrospective. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive analysis of the state of the study of the issue in modern historiography and a comparison of existing data with the available evidence of the time. And also in the complex analysis of mass actions as the phenomenon. Based on modern research and source material, it is shown that with the growing role of local self-government, the Polish historical narrative began to dominate over the general imperial in the public space of Lviv. At the same time, it maintained a semblance of loyalty to the central government, taking full advantage of constitutional freedoms to advance the national «agenda». Over time, there were changes in the senses that reached the general public through rituals: kings and victories were replaced by the constitution of May 3, which provided rights and freedoms for the «people» in the modern sense of the term. And with the aggravation of interethnic relations, the militarization of mass celebrations became more visible, when the municipal guards were no longer the municipal guards, but members of the scout organizations, which symbolically replaced the Austrian military on the city streets.
Prospects for further research are that this period was very full of similar actions, which have not yet been the subject of research by historians. Their analysis will help to better understand the processes that eventually led to the well-known events in Lviv after the First World War.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».