Українське питання в Польській республіці: між «інкорпорацією» та «прометеїзмом»

Автор
Павло АРТИМИШИН
DOI
10.33402/ukr.2021-34-103-119
Анотація

Проаналізовано трансформацію ідей «інкорпорації» та «прометеїзму» в умовах міжвоєнної Польщі. Зауважено актуалізацію на порядку денному питання т. зв. східних кресів у контексті розбудови Великої Польщі, ставши однією із найскладніших внутрішніх проблем у Другій Речі Посполитій; щобільше, дискусія між прихильниками федеративного (на чолі з Юзефом Пілсудським) та інкорпоративного (очолював Роман Дмовський) концептів перенеслася із довоєнної епохи в контекст існування нової Польської держави. Виявлено, що в реалізації «федералістичної» програми чільне місце відводилося українському питанню: передбачалося, що внаслідок розпаду СРСР за допомогою Польщі постане самостійна Українська держава – Велика Україна, яка, з одного боку, не матиме жодних територіальних претензій на Західну Україну, а з другого – укладе унію з Польщею й увійде до польської федерації.

Зазначено, що, на думку прометеїстів, створення т. зв. «Великої України» у всьому відповідало би «польським державним інтересам як засіб зміцнення Польщі», водночас гасло «Польща для поляків» стало головним для національної політики табору «народової демократії» («ендеків»), яке потрапило до офіційного дискурсу польської влади та мало на меті перетворення державної території Другої Речі Посполитої на національну польську. З’ясовано, що досягнути ж необхідної мети планували методами економічної, політичної, ідеологічної і культурно-освітньої дискримінацій та полонізації «національних меншин», що опинилися у складі міжвоєнної Польщі, і така риторика була притаманна всім політсил «ендецького» напряму, які існували між двома світовими війнами: Союзу людово-народового (Народно-національному союзу), Обозу (Табору) великої Польщі, Обозу народово-радикального (Національно-радикальному табору), Національно-радикальним рухам («Фаланга» та ABC), Стронніцтву народовому (Національній партії).

Ключові слова

Польська Республіка, «інкорпораціонізм», «прометеїзм», Роман Дмовський, Юзеф Пілсудський, українське питання.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Pavlo ARTYMYSHYN
DOI
10.33402/ukr.2021-34-103-119
Annotation

The transformation of the ideas of «Incorporation» and «Prometheism» in the conditions of interwar Poland is analyzed. It is noted that with the revival of Poland, the issue of «eastern frontiers» in the context of the development of Great Poland was not only not removed from the agenda, but on the contrary became much more relevant, becoming one of the most difficult internal problems in the Second Polish Republic. Moreover, the discussion between the proponents of the federal (led by Józef Pilsudski) and incorporative (led by Roman Dmowski) concepts shifted from the pre-war era to the context of the existence of the new Polish state. In the implementation of the «federalist» program, the Ukrainian question was given a prominent place. It was assumed that as a result of the collapse of the USSR with the help of Poland will be an independent Ukrainian state - Great Ukraine, which, on the one hand, will not have any territorial claims to Western Ukraine, and on the other – will conclude a union with Poland and join the Polish federation. According to the Prometheism camp, the creation of Great Ukraine would be in all respects «Polish state interests as a means of strengthening Poland». At the same time, the slogan «Poland for Poles» became key to the national policy of the «people’s democracy» camp, which entered the official discourse of the Polish government and aimed at transforming the state territory of the Second Polish Republic into Polish national territory. It was planned to achieve the necessary goal by methods of economic, political, ideological, and cultural-educational discrimination and polonization of «national minorities» that were part of interwar Poland. Such rhetoric was a characteristic of all political forces of the "Polish national democracy" direction, which existed between the two world wars: the «People's National Union», «Camp of Great Poland», «National Radical Camp», National Radical Movements («Phalanga» and «ABC»), «National Party».

Keywords
the Second Polish Republic, «Incorporationism», «Prometheism», Roman Dmowski, Józef Pilsudski, the Ukrainian issue.
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.