Історичні проходи по Львові» Івана Крип’якевича на тлі доби

Автор

Маріанна МОВНА

DOI

10.33402/ukr.2021-34-120-129

Анотація

Досліджено путівник Івана Крип’якевича на тлі доби, що репрезентує українську візію Львова, його історичної долі й культурної спадщини. З’ясовано, що в ньому Львів представлено як давнє українське місто короля Данила, центр Галицько-Волинської держави, який у середині XIV cт. захопив польський король Казимир III, а самі українці, хоча й відіграли в історії немалу роль, мають потребу постійної самоідентифікації, оскільки перебувають на другорядному становищі, проте все ж чималими зусиллями творять свою економіку й культуру на противагу польській офіційній доктрині. Подано інформацію про задум створення І. Крип’якевича історико-краєзнавчої розвідки рідного міста в жанрі путівника ще до Першої світової війни.

Проаналізовано фактологічне наповнення путівника 1932 р., що знайомить зацікавленого читача з українськими установами та громадськими організаціями Львова, які в міжвоєнний період виказують його українське обличчя у полонізованому урбаністичному просторі. Констатовано, що автор «Істoричних прóходів по Львові», використовуючи маршрутний принцип компонування, описав більшість пам’яток старовини, згрупованих за дільницями міста. Особливу увагу зосереджено на історичному осередку українства в місті – вул. Руській із Волоською церквою та вежею Корнякта, архикатедральному соборі Святого Юра, численних національних установах і товариствах, серед яких Ставропігійське братство, Studium Ruthenum у Львівському університеті, Наукове товариство ім. Шевченка, «Просвіта», Національний музей, заснований митрополитом Андреєм Шептицьким, греко-католицька духовна семінарія, «Народна торгівля», жіночий кооператив «Труд», Народний дім, навчальні приміщення «Рідної школи».

Розшукано, введено до наукового обігу і проаналізовано рецензії відомих суспільно-культурних діячів того часу, як українських, так і польських, на «Істoричні прóходи по Львові». Констатовано, що, за одностайним визнанням сучасників, провідник посів помітне місце в культурно-історичному дискурсі 1930-х років.

Приділено увагу спробам перевидання цієї знакової книги під час хрущовської відлиги (нереалізована) та реалізованим у 1991 р. науковцями Інституту суспільних наук та сучасної 2007 р.

Доведено, що в путівнику І. Крип’якевича тісно переплелись науково-популярний та ідеологічний дискурси, у ньому знайшла відображення історична й культурна специфіка міста, його культурний портрет у різні періоди існування, а сам путівник формував у читачів певний образ Львова, тобто брав участь у творенні міфу міста. Зроблено висновок, що «Історичні прóходи по Львові» зробили значний внесок у розвиток як українського краєзнавства, так і у справу пізнання нашим народом свого історичного минулого, без якого немає шансів на достойне майбутнє.

Ключові слова

путівник, Іван Крип’якевич, прогулянки, Львів, історія, дискурс.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Marianna MOVNA

DOI

10.33402/ukr.2021-34-120-129

Annotation

The article examines I. Krypiakevych’s guidebook against the background of the era, which represents the Ukrainian vision of Lviv, its historical destiny, and cultural heritage. Presenting Lviv as the ancient Ukrainian city of King Danylo, the center of the Halychyna-Volyn state, captured by Casimir III of Poland in the middle of the 14th century, the guidebook highlights the Ukrainians themselves, although they have played a significant role in history, need constant self-identification since they are in a secondary position, but still make considerable efforts to create their economy and culture contrary to Polish official doctrine. Information is provided on I. Krypiakevych’s idea of creating historical and local lore investigation concerning his hometown, in the genre of a guidebook, even before the First World War.

The factual content of the guidebook, 1932, which introduces Ukrainian institutions and NGOs of Lviv to the interested reader, expressing in the interwar period its Ukrainian face in the Polonized urban space, is analyzed. It is stated that the author of «Historical promenades along Lviv», using the route principle of composition, described most of the ancient monuments grouped behind the city districts. Particular attention is paid to the historical center of Ukrainians in the city – Ruska Street with the Voloh Church and the Korniakt Tower, the St. George's Cathedral, numerous national institutions, and societies, among them, are the Lviv Stauropegion Brotherhood, Studium Ruthenum at the Lviv University, NTSh, «Prosvita», the National Museum founded by Metropolitan Andrei Sheptytskyi, the Greek Catholic Theological Seminary, «Narodna Torhivlia», the «Trud» Women Cooperative, the People’s House and the educational premises of «Ridna Shkola».

Reviews of well-known social and cultural figures of that time, both Ukrainian and Polish, on «Historical passages in Lviv» were found, introduced into scientific circulation, and analyzed. It is stated that according to the unanimous recognition of contemporaries, the guidebook took a prominent place in the cultural and historical discourse of the 1930s.

Attention is paid to the attempts to republish this iconic book during the Khrushchev Thaw (unrealized) and in 1991 by scientists of the Institute of Social Sciences and modern in 2007 (realized).

It has been proved that popular science and ideological discourses are closely intertwined in I. Krypiakevych's guidebook. It reflects the historical and cultural specifics of the city, its cultural portrait in different periods of existence, and the guide itself formed in readership a certain image of Lviv that participated in creating the myth of the city. In conclusion, the «Historical promenades along Lviv» have made a significant contribution to the development of both Ukrainian local history and to our people's knowledge of their historical past, without which there is no chance for a decent future.

Keywords

guidebook, Ivan Krypiakevych, strolls, Lviv, history, discourse

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію»

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.