Історія дослідження трипільських пам’яток заліщицької групи

Автор
Яна ЯКОВИШИНА
DOI
10.33402/ukr.2021-34-254-270
Анотація

Висвітлено історію дослідження трипільських пам’яток заліщицької групи Трипілля часу ВІ–ВІІ, які вивчали в різні роки (останні 150 років) із застосуванням різних методик розкопок й опрацювання археологічних матеріалів. Визначено, що стан вивчення дуже різний: розкопки проводили лише на частині поселень, зокрема в Заліщиках, Бучачі І, Більче-Золотому Парк І, Блищанці ІІ, Більшівцях, Городниці над Дністром, Хом’яківці І, решта пам’яток відома за підйомним матеріалом. На сьогодні до групи віднесено близько 30 поселень, розташованих у Верхньому та Середньому Придністер’ї на території Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької обл.

Виокремлено чотири періоди вивчення, де перший починається з розкопок польських дослідників у другій половині ХІХ ст. і закінчується початком Першої світової війни, коли ще не було вироблено наукової методики польових досліджень – велися лише інтенсивні пошуки рідкісних, переважно красивих і дорогоцінних, речей. Найбільше уваги в цей час приділено пошукам розписних посудин, форму яких, а також малюнок, техніку виготовлення та випалу пояснювали впливом грецької цивілізації. Відзначено, що у другий період (20-ті – до кінця 30-х років ХХ ст.) до вивчення трипільських поселень у регіоні долучилися й українські дослідники, змінилися методи розкопок, з’явилися перші спроби систематизації матеріалу. Спостережено, що саме у два перші періоди відкрито більшість заліщицьких поселень. Після Другої світової війни масштабними системними експедиціями ознаменовано третій період, коли досліджено вже відомі та відкрито нові пам’ятки; четвертий припадає на 80-ті роки ХХ ст. і триває до сьогодні. На цьому етапі відкрито заліщицькі пам’ятки у Верхньому Придністер’ї та продовжено дослідження на півдні Тернопільщини.

Ключові слова

Трипілля, етап ВІ–ВІІ, заліщицька група, археологічна пам’ятка, кераміка.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yana YAKOVYSHYNA
DOI
10.33402/ukr.2021-34-254-270
Annotation

History of research of the sites of Zalishchyky group of Trypillia of the stages BI–BII is presented in this paper. They were studied in different years (during the last 150 years) using various excavation methods and analysis of archaeological materials. The state of the studies is very different: excavations were carried out only in some settlements, namely, in Zalishchyky, Buchach I, Bilche-Zolote Park I, Blyshchanka II, Bilshivtsi, Horodnytsia nad Dnistrom, Khomiakivka I. Rest of the sites are known only by surface material. Today, this group includes 29 settlements located in Ternopil, Ivano-Frankivsk, Khmelnytskyi, and Chernivtsi regions.

Four periods of study are distinguished: the first one begins from the excavations, conducted by Polish researchers in the second half of the 19th century and ends with the beginning of World War I. The second period began in the 1920s and lasted until the late 1930s. At this time, Ukrainian scholars (Yurii Polianskyi, Oleh Kandyba) joined the study of Trypillia settlements in the observed region. Methods of excavation changed, the first attempts to systematize archaeological material appeared. Exactly during the first two periods, most of the Zalishchyky settlements were discovered. After World War II, large-scale systematic expeditions marked the third period, when already known sites were explored further and new ones were discovered. The fourth period has begun in the 80s of the 20th century and continues till nowadays. At this stage sites of the Zalishchyky group were discovered in the Upper Dnister region and research, carried out in the south part of the Ternopil region, was continued.

Keywords

Trypillia, stages ВІ–ВІІ, Zalischyky group, archeological site, ceramic.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.