Словник весільної лексики бойківських говірок: специфіка реєстру та способи репрезентації

Автор
Наталія ХІБЕБА
DOI
10.33402/ukr.2021-34-332-371
Анотація

Обґрунтовано важливість укладання діалектних словників, які б репрезентували лексику весільного обряду. Зазначено, що словники такого типу важливі для різноаспектного вивчення говору, формують кадастр загальномовного діалектного словника – джерела фактажу для перспективних наукових студій із лексикології, історії мови, порівняльних досліджень тощо. Встановлено, що водночас регіональні особливості весільного обряду та його лексики мають неабияке значення з огляду на змогу репрезентувати багатоманітність і самобутність українського весілля.

Представлено один із варіантів упорядкування регіонального діалектного словника весільної лексики на прикладі бойківських говірок, укладений на основі доступних фольклорно-етнографічних матеріалів, лексикографічних та лінгвогеографічних джерел, корпусів діалектних текстів, архівів діалектологічних експедицій і власних записів авторки, зібраних польовим методом у селах Бойківщини Львівської та Івано-Франківської обл.

Визначено, що за репрезентацією говіркової лексики – це діалектний тематичний словник з елементами етнографічного коментарю, у якому засвідчено як обрядові (назви етапів весілля, обрядодій, учасників, духовно-матеріальних компонентів обряду), так і загальновживані номінації, що стають джерелом збагачення обрядового лексикону, розвиваючи свою семантику. Зафіксовано чималу кількість слів, архаїчних за своїм значенням.

Акцентовано на важливості розлогих цитат-ілюстрацій, фрагментів зв’язного мовлення, особливо за відсутности номінації; на потребі візуалізації словникових статей, що дасть змогу одержати чіткіше уявлення про реалії весільного обряду й удоступнить тлумачення, а також на потребі лінгвістичних карт до словникових статей, які засвідчать просторову варіантність лексем.

Ключові слова

бойківські говірки, весільна лексика, діалектний словник, словникова стаття, лексикографія.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia KHIBEBA
DOI
10.33402/ukr.2021-34-332-371
Annotation

The presented paper grounds the importance of compiling dialect dictionaries that could represent the vocabulary of wedding ceremonies. Dictionaries of this type are important for the multi aspected study of dialects, as they form a cadastre of common dialect dictionary – the source of facts for promising studies in lexicology, language history, comparative studies, etc.

One of the variants of organizing the regional dialect dictionary of wedding vocabulary on the examples of Boyko's dialects is presented. It is based on available folklore and ethnographic materials, lexicographic and linguogeographical sources, corpora of dialect texts, archives of dialectological expeditions, and the author's own records, collected by field method in the villages of Boyko's region in Lviv and Ivano-Frankivsk regions.

It is determined that by the nature of the colloquial vocabulary representation it is a dialect thematic dictionary. It contains elements of ethnographic commentaries, which certify both ritual (names of wedding stages, ceremonies, participants, spiritual and material components of the rite) and commonly used nominations that become a source of lexicon enrichment developing its semantics. A considerable number of archaic words have been recorded.

Emphasis is made on the importance of extensive quotations, illustrations, fragments of coherent speech, especially in the absence of nomination; on the need to visualize dictionary articles, which will provide a clearer idea of ​​the denotation of the wedding ceremony and provide interpretation, as well as the need for linguistic maps for dictionary articles that show the spatial variability of lexical tokens.

Keywords

Boyko's dialects, wedding vocabulary, dialect dictionary, dictionary article, lexicography

Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).