На основі документів Центрального державного історичного архіву України у Львові (статути, звіти, листування), періодичних часописів організацій «Луг» – «Луговик» і «Вісти з Лугу» та «Сокола-Батька» – «Сокільські вісти», спогадів мешканців с. Уличне на Дрогобиччині досліджено взаємодію товариств «Луг» і «Сокіл» в с. Уличне з органами місцевого самоврядування. Хронологічні межі дослідження визначено 1926–1931 рр., де нижня – це заснування осередку «Луг» в Уличному, а верхня – реєстрація та перший рік діяльності організації «Сокіл» у цьому селі. Зазначено, що польські органи влади, зважаючи на успішну діяльність українських молодіжних організацій і зростання їхньої популярності серед молоді, під будь-яким приводом намагалися перешкоджати їхній суспільно-культурній праці та не допускали створення відповідних осередків на місцях.
Представлено історію вказаних товариств у с. Уличному. Встановлено, що лугова організація, попри перешкоди зі сторони влади, активно діяла в 1926 р., виконуючи не тільки зобов’язання перед своїми членами, а й перед громадою села. З’ясовано, що впродовж 1926–1930 рр., незважаючи на суспільний інтерес, громаді не вдалося відновити «Луг» і створити осередок «Сокола». Констатовано, що практично 5 років громадські активісти села докладали всіх зусиль, щоб зареєструвати відповідну організацію, а впродовж 1926–1931 рр. уличнянська молодь реалізовувала свої потреби у читальнях «Просвіти» та протиалкогольному товаристві «Відродження».
Доведено, що після офіційної реєстрації осередку «Сокола» в 1931 р. сокільська організація в дуже короткий термін зуміла одержати позитивні результати своєї праці, що засвідчують кількісні та якісні показники.
Галичина, Львів, Дрогобиччина, Уличне, «Луг», «Сокіл», «Просвіта», «Відродження», суспільно-культурна діяльність, органи місцевого самоврядування, тіловиховання, руханка, спорт.
Based on the documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv (statutes, reports, correspondence), periodicals of the organizations «Luh» – «Luhovyk» and «Visty z Luhu», and «Sokil-Batko» – «Sokilski Visty»; memories of residents of the village of Ulychne in Drohobych region, the interaction of the «Luh» and «Sokil» societies with local authorities in the village was investigated. The time frames of the study are defined as 1926–1931, where the former is the foundation of the Luh branch in Ulychne, and the latter is the registration and the first year of activities of the Sokil organization in this village. It was stated that the Polish authorities, taking into account the successful activity of Ukrainian youth organizations and the growth of their popularity among young people, tried by all means to hinder their social and cultural work and did not allow the creation of such centers in the region.
The history of the mentioned societies in Ulychne is presented. It was shown that the «Luh» organization, despite obstacles from the authorities, actively worked in 1926, fulfilling not only its commitments to its members but also the village community. During 1926–1930, despite the public interest, the community failed to restore the «Luh» and create a «Sokil» branch. Moreover, for almost 5 years, the village's public activists made every effort to register this organization, and during 1926-1931, youth from Ulychne realized their needs in the «Prosvita» reading rooms and the anti-alcohol society «Vidrodzhennia».
It has been confirmed that after the official registration of the Sokil branch in 1931, the Sokil organization managed to obtain positive results from its work in a very short time, in particular, a competent leadership was formed, active youth were involved, needed funds for effective activities were raised, the creation of a material base was started, a wide cultural and educational work was done.
Halychyna, Lviv, Drohobychchyna, Ulychne, «Luh», «Sokil», «Prosvita», «Vidrodzhennia», social and cultural activities, local self-government bodies, physical education, sports.
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!