МІНСЬКІ АДРЕСАТИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Автор
Валентина ПРОКІП
DOI
10.33402/ukr.2022-35-252-265
Анотація

Досліджено архівні матеріали кінця ХІХ – початку ХХ ст., епістолярій Лесі Українки мінського періоду й спогади про мисткиню її білоруської адресатки Віри Алєксандрової. Зібрано матеріали про кореспондентів Лариси Косач-Квітки з кола рідних і друзів Сергія Мержинського: Костянтина Мержинського, Сергія Еліасберга, Віри Алєксандрової та Євгена Чірікова. З цією метою опрацьовано оцифровані документи відповідного періоду, що нині зберігаються у Національному історичному архіві Білорусі (Мінськ) і Російському державному історичному архіві (Санкт-Петербург), та опубліковані раніше канцелярські книги справочинства Російської імперії (списки дворян і землевласників Мінської губернії, чинів державного контролю початку ХХ ст.).

Доповнено деталями маловідомі донині біографічні дані знайомих письменниці, з якими вона контактувала в Мінську особисто й листувалася після повернення з Білорусі. Розглянуто обставини й специфіка спілкування Лесі Українки з кожним із цих адресатів, додано окремі штрихи до їхніх портретів. У загальному висвітлено подальшу долю мінських кореспондентів драматургині. Зосереджено увагу на причинах недостатнього вивчення цього питання в радянський період. Констатовано, що вони частково пов’язані з дворянським походженням адресатів або з їхньою громадянською позицією після жовтневого перевороту 1917 р., зокрема йдеться про родини Мержинських і Чірікових.

Наголошено на необхідності подальшого вивчення біографій кореспондентів Лесі Українки, результати якого стануть у нагоді укладачам персональної енциклопедії письменниці, про потребу підготовки якої йшлося в ювілейний, 150-й, рік від дня народження драматургині.

Ключові слова
Леся Українка, Сергій Мержинський, Віра Алєксандрова, Сергій Еліасберг, Костянтин Мержинський, Євген Чіріков, Мінськ, листування, адресант, адресат, мемуари.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Valentyna PROKIP
DOI
10.33402/ukr.2022-35-252-265
Annotation
The article highlights the archival materials of the late XIX – early XX century, the epistolary heritage of Lesia Ukrainka of the «Minsk» period, and memoirs about her Belarusian addressee, an artist Viera Alexandrova. The author has collected materials about Larysa Kosach-Kvitka’s correspondents from the circle of Serhii Merzhynskyi’s relatives and friends: Konstantin Merzhynskyi, Serhii Eliasberg, Viera Alexandrova, and Yevhenii Chirikov. The case study focuses on the digitized documents of that period, which are now stored in the National Historical Archive of Belarus (Minsk) and the Russian State Historical Archive (St. Petersburg), and previously published record-keeping books of the Russian Empire (lists of nobles and landowners of the Minsk province, ranks of state control of the country in the early XX century). The little-known biographical data of the writer's acquaintances, with whom she contacted in person in Minsk and corresponded after returning from Belarus, have been supplemented with details. The circumstances and nature of Lesia Ukrainka's communication with each of these addressees are clarified, adding some hues to their portraits. The article provides brief information about the future fate of the playwright's Minsk correspondents. The author sheds light on the causes of insufficient study of this issue in the Soviet period by stating that they are partly connected with the noble origin of the addressees or with their civil position after the October coup of 1917, in particular, regarding the Merzhynskyi and Chirikov families. The key findings of the research argue the need for further biography study of Lesia Ukrainka's correspondents, the results of which will be beneficial for the compilers of the encyclopedia of the writer, the compilation of which was discussed at the events devoted to the 150th anniversary of the playwright's birth.

Keywords
Lesia Ukrainka, Serhii Merzhynskyi, Viera Alexandrova, Serhii Eliasberg, Konstantin Merzhynskyi, Yevhen Chirikov, Minsk, correspondence, addresser, addressee, memoirs.

Оголошення:
Новини:

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.

Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба»

11 червня 2026 року у Львові в межах заходів з нагоди 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба», ініційована та організована відділом новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України за участі та сприяння Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львівського національного університету ім. І. Франка, Наукового товариства ім. Шевченка. Вузькотематична, здавалося, на перший погляд, конференція зібрала широке коло науковців з різних куточків України. Участь в події взяли 23 науковці, які представляли наукові та освітні установи Львова, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Рівного. Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими героями України.