12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.
МІНСЬКІ АДРЕСАТИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Досліджено архівні матеріали кінця ХІХ – початку ХХ ст., епістолярій Лесі Українки мінського періоду й спогади про мисткиню її білоруської адресатки Віри Алєксандрової. Зібрано матеріали про кореспондентів Лариси Косач-Квітки з кола рідних і друзів Сергія Мержинського: Костянтина Мержинського, Сергія Еліасберга, Віри Алєксандрової та Євгена Чірікова. З цією метою опрацьовано оцифровані документи відповідного періоду, що нині зберігаються у Національному історичному архіві Білорусі (Мінськ) і Російському державному історичному архіві (Санкт-Петербург), та опубліковані раніше канцелярські книги справочинства Російської імперії (списки дворян і землевласників Мінської губернії, чинів державного контролю початку ХХ ст.).
Доповнено деталями маловідомі донині біографічні дані знайомих письменниці, з якими вона контактувала в Мінську особисто й листувалася після повернення з Білорусі. Розглянуто обставини й специфіка спілкування Лесі Українки з кожним із цих адресатів, додано окремі штрихи до їхніх портретів. У загальному висвітлено подальшу долю мінських кореспондентів драматургині. Зосереджено увагу на причинах недостатнього вивчення цього питання в радянський період. Констатовано, що вони частково пов’язані з дворянським походженням адресатів або з їхньою громадянською позицією після жовтневого перевороту 1917 р., зокрема йдеться про родини Мержинських і Чірікових.
Наголошено на необхідності подальшого вивчення біографій кореспондентів Лесі Українки, результати якого стануть у нагоді укладачам персональної енциклопедії письменниці, про потребу підготовки якої йшлося в ювілейний, 150-й, рік від дня народження драматургині.
Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба»
11 червня 2026 року у Львові в межах заходів з нагоди 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба», ініційована та організована відділом новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України за участі та сприяння Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львівського національного університету ім. І. Франка, Наукового товариства ім. Шевченка. Вузькотематична, здавалося, на перший погляд, конференція зібрала широке коло науковців з різних куточків України. Участь в події взяли 23 науковці, які представляли наукові та освітні установи Львова, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Рівного. Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими героями України.
