МІНСЬКІ АДРЕСАТИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Досліджено архівні матеріали кінця ХІХ – початку ХХ ст., епістолярій Лесі Українки мінського періоду й спогади про мисткиню її білоруської адресатки Віри Алєксандрової. Зібрано матеріали про кореспондентів Лариси Косач-Квітки з кола рідних і друзів Сергія Мержинського: Костянтина Мержинського, Сергія Еліасберга, Віри Алєксандрової та Євгена Чірікова. З цією метою опрацьовано оцифровані документи відповідного періоду, що нині зберігаються у Національному історичному архіві Білорусі (Мінськ) і Російському державному історичному архіві (Санкт-Петербург), та опубліковані раніше канцелярські книги справочинства Російської імперії (списки дворян і землевласників Мінської губернії, чинів державного контролю початку ХХ ст.).
Доповнено деталями маловідомі донині біографічні дані знайомих письменниці, з якими вона контактувала в Мінську особисто й листувалася після повернення з Білорусі. Розглянуто обставини й специфіка спілкування Лесі Українки з кожним із цих адресатів, додано окремі штрихи до їхніх портретів. У загальному висвітлено подальшу долю мінських кореспондентів драматургині. Зосереджено увагу на причинах недостатнього вивчення цього питання в радянський період. Констатовано, що вони частково пов’язані з дворянським походженням адресатів або з їхньою громадянською позицією після жовтневого перевороту 1917 р., зокрема йдеться про родини Мержинських і Чірікових.
Наголошено на необхідності подальшого вивчення біографій кореспондентів Лесі Українки, результати якого стануть у нагоді укладачам персональної енциклопедії письменниці, про потребу підготовки якої йшлося в ювілейний, 150-й, рік від дня народження драматургині.
Уроки Форуму видавців у Львові: від презентацій книг до дискусій про українсько-польське протистояння у Другій світовій війні
Андрій Сова розпочав дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії
Упродовж 21 серпня – 3 вересня 2026 року доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова разом з кандидатом географічних наук, доцентом кафедри туризму, в. о. начальника відділу міжнародних зв’язків цього ж університету Павлом Кучером були залучені до міжнародного дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії. Перший етап проєкту Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», реалізований у Національній та університетській бібліотеці Словенії (NUK) у Любляні. Зусилля спрямовані на виявлення, дослідження та введення до наукового обігу архівних матеріалів, що висвітлюють український фактор у ключових подіях європейської та світової історії, а також на посилення міжнародної присутності української історичної науки.
