25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.
МІНСЬКІ АДРЕСАТИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Автор
Валентина ПРОКІП
DOI
10.33402/ukr.2022-35-252-265
Анотація
Досліджено архівні матеріали кінця ХІХ – початку ХХ ст., епістолярій Лесі Українки мінського періоду й спогади про мисткиню її білоруської адресатки Віри Алєксандрової. Зібрано матеріали про кореспондентів Лариси Косач-Квітки з кола рідних і друзів Сергія Мержинського: Костянтина Мержинського, Сергія Еліасберга, Віри Алєксандрової та Євгена Чірікова. З цією метою опрацьовано оцифровані документи відповідного періоду, що нині зберігаються у Національному історичному архіві Білорусі (Мінськ) і Російському державному історичному архіві (Санкт-Петербург), та опубліковані раніше канцелярські книги справочинства Російської імперії (списки дворян і землевласників Мінської губернії, чинів державного контролю початку ХХ ст.).
Доповнено деталями маловідомі донині біографічні дані знайомих письменниці, з якими вона контактувала в Мінську особисто й листувалася після повернення з Білорусі. Розглянуто обставини й специфіка спілкування Лесі Українки з кожним із цих адресатів, додано окремі штрихи до їхніх портретів. У загальному висвітлено подальшу долю мінських кореспондентів драматургині. Зосереджено увагу на причинах недостатнього вивчення цього питання в радянський період. Констатовано, що вони частково пов’язані з дворянським походженням адресатів або з їхньою громадянською позицією після жовтневого перевороту 1917 р., зокрема йдеться про родини Мержинських і Чірікових.
Наголошено на необхідності подальшого вивчення біографій кореспондентів Лесі Українки, результати якого стануть у нагоді укладачам персональної енциклопедії письменниці, про потребу підготовки якої йшлося в ювілейний, 150-й, рік від дня народження драматургині.
Ключові слова
Леся Українка, Сергій Мержинський, Віра Алєксандрова, Сергій Еліасберг, Костянтин Мержинський, Євген Чіріков, Мінськ, листування, адресант, адресат, мемуари.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Valentyna PROKIP
DOI
10.33402/ukr.2022-35-252-265
Annotation
The article highlights the archival materials of the late XIX – early XX century, the epistolary heritage of Lesia Ukrainka of the «Minsk» period, and memoirs about her Belarusian addressee, an artist Viera Alexandrova. The author has collected materials about Larysa Kosach-Kvitka’s correspondents from the circle of Serhii Merzhynskyi’s relatives and friends: Konstantin Merzhynskyi, Serhii Eliasberg, Viera Alexandrova, and Yevhenii Chirikov. The case study focuses on the digitized documents of that period, which are now stored in the National Historical Archive of Belarus (Minsk) and the Russian State Historical Archive (St. Petersburg), and previously published record-keeping books of the Russian Empire (lists of nobles and landowners of the Minsk province, ranks of state control of the country in the early XX century). The little-known biographical data of the writer's acquaintances, with whom she contacted in person in Minsk and corresponded after returning from Belarus, have been supplemented with details. The circumstances and nature of Lesia Ukrainka's communication with each of these addressees are clarified, adding some hues to their portraits. The article provides brief information about the future fate of the playwright's Minsk correspondents. The author sheds light on the causes of insufficient study of this issue in the Soviet period by stating that they are partly connected with the noble origin of the addressees or with their civil position after the October coup of 1917, in particular, regarding the Merzhynskyi and Chirikov families. The key findings of the research argue the need for further biography study of Lesia Ukrainka's correspondents, the results of which will be beneficial for the compilers of the encyclopedia of the writer, the compilation of which was discussed at the events devoted to the 150th anniversary of the playwright's birth.
Keywords
Lesia Ukrainka, Serhii Merzhynskyi, Viera Alexandrova, Serhii Eliasberg, Konstantin Merzhynskyi, Yevhen Chirikov, Minsk, correspondence, addresser, addressee, memoirs.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»
25–26 травня 2026 року відбулася ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку організував Львівський музей історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.C.Грушевського НАН України, Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, Інститутом українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України та Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.