ТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ МАКАРІВКА НА БУКОВИНІ

Автор

Яна Яковишина

DOI

10.33402/ukr.2023-37-3-13

Анотація

Зібрано й узагальнено дані про археологічні пам’ятки поблизу с. Макарівка Дністровського р-ну Чернівецької обл. Особливу увагу приділено трипільським матеріалам. Розглянуто результати археологічних досліджень Дністрянської експедиції Львівського відділу Інституту археології АН УРСР під керівництвом О. Черниша поблизу села: невелику колекцію різночасових знахідок, яка складається переважно із крем’яних виробів та зберігається у фондах відділу археології. Зі звіту дослідника визначено два пункти, де було знайдено археологічний матеріал – ур. Помірки й ур. Щовб. Зазначено, що з ур. Щовб походили трипільські, скіфські, слов’янські та палеолітичні знахідки. Зроблено огляд відомостей про пам’ятку в науковій літературі.

Подано результати археологічних розвідок автора в околицях с. Макарівка, на великому мисі, утвореному течією Дністра. Особливу увагу приділено обстеженню плато в центральній частині мису, оскільки, ймовірно, саме на ньому було знайдено трипільські матеріали в 1950 р. Встановлено, що серед місцевих назва ур. Щовб не збереглася, тому його точна локалізації невідома, а більшість знахідок виявлено переважно на схилах, на плато значною мірою траплялися фрагменти новочасної кераміки та природне каміння і кремінь без слідів обробки. За результати розвідки поблизу с. Макарівка 2022 р. встановлено, що на території мису розміщені три різночасові пункти: місцерозташування мезолітичного часу (нуклеус і три крем’яних відщепи) та черняхівської культури (два фрагменти кераміки), локалізовані на північному схилі плато; трипільська пам’ятка – у західній частині плато, а також на його західному та південному схилах (фрагмент стінки посудини з масивним вушком, три крем’яні скребки та два відщепи). Зазначено, що крем’яні вироби і фрагмент стінки посудини з вушком досить типові для різних етапів Трипілля, починаючи від Трипілля ВІ, відтак детальніше визначення відносної хронології пам’ятки за ними неможливе. Опрацьовано й опубліковано матеріали, зібрані під час археологічних розвідок.

Простежено, що в науковій літературі назва «Макарівка» поширювалася ще на іншу трипільську пам’ятку – Луку-Врублівецьку ІІ. Виявлено, що Т. Пассек, а пізніше і Н. Виноградова, застосувала нову назву, остання ж віднесла поселення до заліщицької групи Трипілля. З опису керамічного комплексу пам’ятки, беручи до уваги фрагменти, які опублікувала Н. Виноградова, зроблено висновки, що збігаються з визначенням відносної хронології Луки-Врублівецької ІІ, яку запропонував С. Бібіков, та віднесено її не до заліщицької групи етапу Трипілля ВІ–ВІІ, а до пам’яток фіналу Трипілля ВІ. Зауважено, що пам’ятка Лука-Врублівецька ІІ розташована на високому плато лівого берега Дністра, за 3–3,5 км на північний захід від с. Лука-Врублівецька, майже навпроти правобережного хут. Макарівка. Висловлено припущення, що саме ця обставина, посприяла тому, що Т. Пассек, а пізніше і Н. Виноградова, перейменувала пам’ятку з Луки-Врублівецької ІІ на Макарівку. Стверджено, що зміна первинної назви не обґрунтована і створила плутанину в літературі. Запропоновано використовувати назву, яку присвоїв пункту його першовідкривач С. Бібіков – Лука-Врублівеціка ІІ, оскільки існує трипільське поселення Макарівка в околицях однойменного села, яке виявили М. Рудинський і С. Бібіков 1945 р., О. Черниш 1950 р., й оглянуто 2022 р. Закцентовано, що, крім того, пам’ятки розташовані не лише на протилежних берегах Дністра, а й у різних областях країни: Макарівка – у Чернівецькій, а Лука-Врублівецька ІІ – у Хмельницькій.

Ключові слова

енеоліт, кераміка, розписний орнамент, Макарівка, Лука-Врублівецька ІІ, відносна хронологія.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Yana YAKOVYSHYNA

DOI

10.33402/ukr.2023-37-3-13

Annotation

The information about archaeological sites located near the village of Makarivka, Dnistrovskyi district, Chernivtsi region is collected and generalized in the article. Special attention is paid to the materials of the Trypillia culture. The results of the archaeological research conducted by the Dnister expedition of Lviv department of the Institute of Social Sciences of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR led by O. Chernysh near this village are considered. Namely, it is a small collection of finds from different periods, consisting mainly of flint products and preserved in the storage of the Department of Archeology. Based on the researcher's report, two locations were identified where archaeological material was found. The first – Pomirky tract, where ceramic sherds from the Slavic period were collected. The second – Schovb tract. Trypllian, Scythian, Slavic, and Paleolithic finds came from this place. An overview of information about the site from the scientific literature was made.

The results of the archaeological research conducted by the author near the Makarivka village on a large cape, formed by the Dnister river, are presented. Special attention is paid to the surveys of the plateau in the central part of the cape. Probably, it is the place where Trypllian materials were found in 1950. Among the locals, the name of this tract has not been preserved, so we do not know its exact location. Most of the finds were discovered on the slopes, on the plateau sherds of modern ceramics, natural stones, and flint without traces of knapping were mainly found. According to the results of the archaeological surveys conducted near the Makarivka village in 2022, it was established that there are three locations of different times on the territory of the cape: the location of the Mesolithic Age (core and three flint flakes) and the Chernyakhiv culture (two pottery sherds), located on the northern slope of the plateau. It is noted that flint products and a fragment of the wall of a ceramic vessel with a handle are quite typical for various stages of Trypillia culture, starting from Trypillia BI, so a more detailed definition of the relative chronology of the site based on them is impossible. The materials collected during archaeological surveys have been processed and published.

It was found that in scientific literature the name «Makarivka» was also related to another Trypillian site – Luka-Vrublivetska II. It was revealed that T. Passek used the new name, and then N. Vynogradova. The latter also attributed the settlement to the Zalischyky group of Trypillia culture. From the description of the ceramic complex of the site, and also taking into account the fragments published by N. Vynogradova, conclusions were drawn that agree with the definition of the relative chronology of Luka-Vrublivetska II, which was proposed by S. Bibikov, and it was assigned not to the Zalischyky group of the stage Trypillia BI– BII, but to the sites of the final of Trypillia BI. It was noted that the Luka-Vrublivetska II site is located on the high plateau of the left bank of the Dnister river 3–3.5 km northwest of the Luka-Vrublivetska village almost opposite the right-bank Makarivka khutir. It has been suggested that this very circumstance probably contributed to the fact that T. Passek, and later N. Vynogradova, renamed this site from Luka-Vrublivetska II to Makarivka. This change of the primary name of Luka-Vrublivetska II to Makarivka is uncaused and has created confusion in the literature. It is proposed to use the name assigned to the site by its discoverer S. Bibikov – Luka-Vrublivetsika II. Since Makarivka Trypillian settlement exists, located near the village of the same name, discovered by M. Rudynskyi i S. Bibikov O. Chernysh in 1950 and examined in 2022. In addition, the sites are situated not only on opposite banks of the Dnister river, but also in different regions of the country: Makarivka in Chernivtsi, and Luka-Vrublivetska II – in Khmelnytskyi.

Keywords

Eneolithic Age, ceramics, painted ornament, Makarivka, Luka-Vrublivetska II, relative chronology.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію»

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.