АНТИНОМІЯ ВІРНІСТЬ–ЗРАДА В ПОВІСТЦІ ІВАНА ФРАНКА «ГРИЦЬ І ПАНИЧ»
Проаналізовано один із небагатьох творів Івана Франка з мілітарно-революційним сюжетом – історичну повістку «Гриць і панич». Висвітлено його історичне підґрунтя (польські революції 1846 р. і 1848 р.) та визначено стрижневу проблему, виражену через антиномічну пару вірність–зрада в умовах співіснування в Австрійській імперії українців і поляків. Зазначено, що неможливість мати власну державність і суверенітет та невизнання як окремого народу загрожували українцям асиміляцією і втратою власної ідентичності, що відображає колізія твору, яка розвивається довкола її усвідомлення та захисту через складний моральний вибір між вірністю і зрадою.
Простежено становлення характеру головного персонажа Гриця Тимкового від кмітливого і товариського, але дещо інфантильного юнака, який живе в панському дворі, до вояка австрійської армії, який захищає імперію від польських повстанців. Виснувано, що стрижнева риса Гриця – чесність, яка керувала його вчинками, допомагаючи балансувати між зрадою та вірністю у різних ситуаціях. Також встановлено, що самоусвідомлення Гриця як українця відбувалося поступово, під впливом різних національних дискурсів, але остаточно викристалізувалося у момент, коли його схиляли перейти у ворожий табір, мотивуючи таке рішення тим, що він захищатиме свою батьківщину – Польщу.
Підсумовано, що постріл Гриця на барикадах у колишнього товариша Никодима був для нього не до кінця усвідомленим, а радше імпульсивним вчинком, до якого могло спонукати кілька чинників: загострення національної самосвідомості в межовій ситуації; підсвідоме підпорядкування наказу як військового, який має захищати Австрійську імперію від ворогів; особиста образа на Никодима за те, що хотів його використати і пожертвувати їхніми стосунками в ім’я своєї національної ідеї. Констатовано, що визначення головного мотиву вбивства, як і його моральності чи аморальності, автор залишив для читачів. Водночас виснувано, що вистріл у Никодима став для Гриця символічним самогубством як лояльного до панів прислужника і своєрідною платою за остаточне політичне прозріння.
національна ідентичність,
зрада, повстання, імперія, колізія двійництва, символічне самогубство.
The article analyzes one of the few works by Ivan Franko with a military-revolutionary plot – the historical story «Hryts and The Young Lord». The historical background of the work (the Polish revolutions of 1846 and 1848) is highlighted, and its core problem is identified, that expressed through the antinomic pair of loyalty/betrayal in the context of coexistence of Ukrainians and Poles in the Austrian Empire. The impossibility of having their own statehood and sovereignty and non-recognition as a separate people threatened Ukrainians with assimilation and loss of their own identity. This is reflected in the conflict of the work, which develops around its realization and defense through a difficult moral choice between loyalty and betrayal.
The author traces the development of the character of the protagonist Hryts Tymkіv from a clever and sociable, but somewhat infantile young man living in the estate of Polish lords, to a soldier in the Austrian army who defends the empire from Polish rebels. It is concluded that Hryts's core trait is honesty, which guided his actions, helping him to balance between betrayal and loyalty in different situations. It is also established that Hryts's self-awareness as a Ukrainian was gradually formed under the influence of various national discourses, but finally crystallized at the moment when he was persuaded to go to the enemy camp, motivating this decision by the fact that he would defend his homeland, Poland.
The author concludes that Hryts's shooting of his former friend Nikodym at the barricades was not a fully conscious but rather impulsive act, which could be motivated by several factors: the aggravation of national identity in a limit situation, subconscious obedience to orders as a soldier who must defend the Austrian Empire from enemies, and personal resentment of Nikodym for wanting to use him and sacrifice their relationship in the name of his national idea. The author left it to the readers to determine the main motive for the murder, as well as its morality or immorality. At the same time, it is concluded that the shooting of Nikodym was a symbolic suicide for Hryts as a servant loyal to his masters and a kind of payment for his final political epiphany.
national identity, betrayal, uprising, empire, conflict of duality, symbolic suicide.