ЛЬВІВ - ОСЕРЕДОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕМІГРАЦІЇ У 1900-1939 РОКАХ

Автор

Іван ПАТЕР

DOI

Анотація

У статті проаналізовано громадсько-політичну, культурно-просвітню та видавничу діяльність наддніпрянської еміграції у Львові як її головному осередку напередодні та в роки Першої світової війни і у міжвоєнний період. Розглянуто працю наддніпрянців у галицьких українських інституціях, участь у студентських організаціях і боротьбі за український університет у Львові, заснування політичних організацій самостійницького напряму, поширення та популяризацію української справи за кордоном. Описано діяльність політемігрантів у виробленні концепції щодо ролі України в контексті міжнародних відносин Центрально-Східної Європи 1914–1918 рр., розкрито їхню співпрацю з галицькими політичними чинниками з метою консолідації національних сил за відродження незалежної Української держави. Виявлено певні розходження між галичанами та політемігрантами щодо вирішення окремих політичних проблем і водночас повне єднання в засудженні голодомору та допомоги населенню радянської України, яке голодувало. З’ясовано вплив галицького життя на піднесення національної свідомості, стремління галичан і наддніпрянців, попри їхні політичні орієнтації, до об’єднання всіх національних сил для боротьби за державну самостійність.

Ключові слова

наддніпрянська політична еміграція, Галичина, Львів, емігрантські товариства, організації

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Ivan Pater

DOI

Annotation

The socio-political, cultural, educational and publishing activities of the Dnieper Ukraine’s emigration in Lviv as its main focus before and during the First World War and during the interwar period are analyzed. The work of the Dnieper Ukrainians in Galician Ukrainian institutions, their participation in student organizations and struggle for the Ukrainian university in Lviv, the establishment of political organizations of independent direction, the spread and popularization of Ukrainian business abroad are considered. The activities of political immigrants in elaborating the concept of the role of Ukraine in the context of international relations of Central and Eastern Europe of 1914-1918 are described as well as their cooperation with Galician political factors in order to consolidate national forces for the revival of the independent Ukrainian state is revealed. Certain discrepancies between Galician and political emigrants in resolving particular political problems and at the same time full unity in condemning the famine and helping the starving population of Soviet Ukraine are considered. The influence of Galician life on the raising of national consciousness, aspiration of Galician and the Dnieper Ukraine’s people, despite their political orientations, to unite all national forces for the struggle for state independence is found out.

Keywords

the Dnieper Ukraine’s political emigration, Galicia, Lviv, emigrant societies, organizations

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Ігоря Соляра переобрано на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України сердечно вітає члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора ІГОРЯ ЯРОСЛАВОВИЧА СОЛЯРА з обранням на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.