ВІРА І ЗБРОЯ: РЕЛІГІЯ ТА ВІЙНА В ІСТОРІї КУЛЬТУРНОї ПАМ’ЯТІ

Автор
Роман ГОЛИК
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-82-110
Анотація
Досліджено діахронний та синхронний розвиток ідеї/концепту війни та його взаємозв’язку з ідеєю/концептом віри/релігії. Наголошено, що ідея війни й віри тісно пов’язана з розвитком релігійного мислення. Простежено основні напрямки еволюції і парадигми уявлень про війну у різних релігійних системах. Підкреслено, що архаїчні міфологічні системи світу містили згадки про божеств війн і були трансформовані в культурах Греції та Риму, які й сформували «класичні» уявлення про війну та мир у культурній пам’яті Європи. З’ясовано, шо підставою пізніших поглядів у цій сфері стало трактування віри і війни в монотеїстичних релігіях (іудаїзмі, християнстві мусульманстві), які сформували нову традицію, Зокрема в середньовіччі та ранньому новому часі віра нерідко ставала причиною війн, які мали навернути супротивників до іншої конфесії. Вивчено розвиток уявлень про релігійний контекст збройних конфліктів в українській середньовічній та ранньомодерній культурі. Звернуто увагу на те, що в локальних збройних конфліктах «досекулярної» доби була наявна ідеологія священних війн і протиставлення католицизму православній вірі. Збройні конфлікти цього типу (як козацькі війни та гайдамацький рух Коліївщина) стали особливо складними для пізнішої історичної і культурної пам’яті. Розглянуто відмінності між поглядами на війну й релігію у домодерну епоху й модерний час. Простежено, що самі війни кінця XVIII ‒ початку ХІХ ст. відображали процеси секуляризації суспільства. Акцентовано, що переламним для модерного розуміння взаємозв’язків війни та віри у Східній Європі, Україні та Галичині став воєнний досвід Першої світової війни, який засвідчив вагоме значення у війнах конфесійного чинника. Натомість жорстокість нової війни, несумісна з релігійною мораллю, лише підштовхнула до нових післявоєнних протистоянь.
Ключові слова
релігія, війна, віра, культурна пам’ять, Європа, Україна, світова історія, регіональна історія. 
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman HOLYK
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-82-110
Annotation
The idea of war and faith is closely linked to the development of religious thinking. Already archaic mythological systems of the world contained references to the deities of war. Archaic patterns were transformed in the cultures of Greece and Rome, which formed the «classical» notions of war and peace in the cultural memory of Europe. The basis of later views in this area was the interpretation of faith and war in monotheistic religions (Judaism, Christianity, Islam), which formed a new tradition, including the civilization of the Middle Ages and early modern times. Here, faith often became the cause of wars, which were to convert opponents (enemies as «sinners») to another denomination, «to put them on the right/righteous path». This manifested itself, in particular, in Ukrainian medieval and early modern culture. The local armed conflicts of the «pre-secular» era manifested the ideology of holy wars, which opposed Catholicism and the Orthodox faith. Armed conflicts of this type (such as the Cossack wars and the Koliivshchyna movement) remain particularly difficult for later historical and cultural memory. Wars of the end of the 18th – the beginning of the 19th century reflected the processes of secularization of society. Ancient methods and motivations for armed conflict now seemed uncivilized. However, the military experience of the First World War became a turning point for the modern understanding of the relationship between war and faith in Eastern Europe, Ukraine, and Halychyna. He showed that the confessional factor is still important in wars. Instead, the brutality of the new war, incompatible with religious morality, only prompted new postwar confrontations. 
Keywords
religion, war, faith, cultural memory, Europe, Ukraine, world history, regional history.
Оголошення:
Новини:

Мовознавці Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України взяли участь у ІІІ Міжнародній науковій конференції «Діалект як вияв культури. Історія та сучасність» із циклу «Мова ‒ регіон ‒ культура»

21‒22 вересня 2022 року на філологічному факультеті Лодзького Університету відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Діалект як вияв культури. Історія та сучасність» із циклу «Мова ‒ регіон ‒ культура», у якій взяли участь мовознавці Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України

Відбувся науковий семінар Тараса Пастуха "Метафори та коди пам'яті"

20 вересня 2022 року відбувся спільний науковий семінар відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Інституту релігієзнавства - філії Львівського музею історії релігії