КОРОТКОТРИВАЛА МІСІЯ ТОВАРИСТВА ІСУСА У СТРИЮ (1904–1905)

Автор
Андрій Петраш
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2022-18-14-22
Анотація

Зазначено, що після нетривалої заборони в 1848–1852 рр. Товариство Ісуса відновило діяльність у Львівській архидієцезії. Встановлено, що впродовж другої половини ХІХ ст. орден не тільки повернувся до своїх осередків у Тернополі та Львові, а й активізував місіонерську діяльність у Станіславові, Чернівцях і Коломиї, де йому вдалося зібрати пожертви та з допомогою місцевої влади організувати будівництво трьох великих костелів.

Стверджено, що на початку ХХ ст. єзуїти отримали запрошення від Львівського архиєпископа Юзефа Більчевського розпочати місію у Стрию, оскільки католицьке духовенство разом із міською владою було зацікавлене у спорудженні нового великого костелу для міста, адже однієї святині для належного забезпечення духовних потреб населення латинського віросповідання було замало. Встановлено, що Товариство Ісуса мало два завдання: організувати збір пожертв і будівництво храму, а також провадити душпастирську роботу, передовсім серед місцевих робітників. Визначено, що така конкретна спрямованість духовної праці була пов’язана з поширенням соціалістичних ідей серед робітничого стану в Галичині, і Католицька Церква мусила давати відповідь на тогочасні суспільні проблеми, тим більше, що соціалістичні лозунги містили антиклерикальні елементи.

Констатовано, що Товариство Ісуса прибуло до міста в січні 1904 р., але в кінці жовтня 1905 р. керівництво ордену прийняло рішення закінчити місію. Розглянуто перебування Товариства Ісуса у Стрию в цей час, висвітлено діяльність єзуїтів у місті.

Ключові слова

Товариство Ісуса, єзуїти, Стрий, Львівська архидієцезія, Римо-Католицька Церква.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Andrii PETRASH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2022-18-14-22
Annotation

After a brief ban in 1848–1852, the Society of Jesus restored its activities in the Lviv Archdiocese. The order not only returned to its centers in Ternopil and Lviv during the second half of the 19th century, but also intensified missionary activity in Stanislaviv, Chernivtsi and Kolomyia, where it managed to collect donations and, with the help of local authorities, successfully organize the construction of three large churches.

The article notes, that at the beginning of the twentieth century, the Jesuits received an invitation from Lviv Archbishop Józef Bilczewski to start a mission to Stryi, because the Catholic clergy, together with the city authorities, were interested in building of a new large church for the city, because the presence of one temple was not enough to properly meet the spiritual needs of the population with the Latin rite. The Society of Jesus had two tasks: to organize the collection of donations and the construction of the temple, as well as to engage in pastoral work, primarily among local workers. Such a specific direction of spiritual work was connected with the spread of socialist ideas among the working class in Galicia, and Catholic Church had to respond to contemporary social problems, especially since socialist slogans contained anti-clerical elements.

The Society of Jesus arrived in the city in January 1904, but at the end of October 1905, the leadership of the order decided to end the mission. The article examines the stay of the Society of Jesus in Stryi at that time, highlights the activities of the Jesuits in the city.

Keywords

Society of Jesus, Jesuits, Stryi, Lviv Archdiocese, Roman Catholic Church.

Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).