РУСОФІЛИ ГАЛИЧИНИ ТА ПОЛЬСЬКА ВЛАДА МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ: МІЖ ПРОТИСТОЯННЯМ І СПІВПРАЦЕЮ
Автор
Орлевич Ірина
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-145-180
Анотація
Розкрито відродження русофільства (москвофільства) в міжвоєнний період і
його інституалізацію в РНО 1923 р. Показано, що цьому сприяли конформізм
представників цієї течії щодо польської влади й підтримка з її боку, що дало
змогу офіційно уконституюватися в новій політичній системі. Простежено
диференціацію тогочасного москвофільського руху (розкол у 1926 р. та утворення
РАП), яку спричинили намагання державної влади використати РАП для роз’єднання
українських політичних сил і прагнення членів цієї партії заволодіти Народним
домом. Розглянуто позицію москвофілів щодо тогочасних актуальних питань для
українців Галичини в галузі науки, освіти, економіки та релігії, порівняно з
позицією польської влади. Схарактеризовано ставлення русофілів до уряду, участь
у владних структурах і кампаніях (зокрема у виборах 1928 р. і 1930 р.).
Визначено відмінності між РНО та РАП, зокрема в їхніх відносинах із владою,
оцінці пацифікації та інших складних сторінок історії українсько-польських
взаємин. Проаналізовано термінологічні характеристики русофілів, їхні ідейні
переконання і розуміння їх польською владою, її офіційні означення українців та
представників русофільства. Проілюстровано кількісний і якісний склад політичної
еліти міжвоєнного москвофільства, з’ясовано їхню професійну заангажованість,
рівень освіти, можливості кар’єр ного росту для українців у міжвоєнній Польщі.
Ключові слова
русофіли/москвофіли, Русска народна організація, Русска аграрна партія,
Друга Річ Посполита, міжвоєнний період.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna ORLEVYCH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-145-180
Annotation
The revival of Russophilia (Muscovophilia) in the interwar period and
its institutionalization in the RNO in 1923 are revealed. It is shown that this
was facilitated by the conformism of representatives of this movement towards
the Polish authorities and their support, which made it possible to officially
establish themselves in the new political system. The differentiation of the
Muscovophile movement of that time (the split in 1926 and the formation of the
RAP) is traced, which was caused by the attempts of the state authorities to
use the RAP to disunite Ukrainian political forces and the desire of members of
this party to seize the People’s House. The position of Muscovophiles on the
current issues relevant to the Ukrainians of Galicia in the fields of science,
education, economics and religion is examined in comparison with the position
of the Polish authorities. The attitude of Russophiles towards the government,
their participation in power structures and campaigns (in particular in the
elections of 1928 and 1930) is characterized. The differences between the RNO
and the RAP are identified, in particular in their relations with the
authorities, their assessment of pacification and other complex pages of the
history of Ukrainian-Polish relations. The terminological characteristics of
Russophiles, their ideological beliefs and their understanding by the Polish
authorities, its official definitions of Ukrainians and representatives of
Russophilia are analyzed. The quantitative and qualitative composition of the
political elite of interwar Muscoviteism is illustrated, their professional
involvement, level of education, and career growth opportunities for Ukrainians
in interwar Poland are clarified.
Keywords
Russophiles/Muscovophiles, Rusʼ People’s Organization, Rusʼ Agrarian
Party, Second Polish-Lithuanian Commonwealth, interwar period.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича
Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!
Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини
1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).
