РУСОФІЛИ ГАЛИЧИНИ ТА ПОЛЬСЬКА ВЛАДА МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ: МІЖ ПРОТИСТОЯННЯМ І СПІВПРАЦЕЮ

Автор
Орлевич Ірина
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-145-180
Анотація
Розкрито відродження русофільства (москвофільства) в міжвоєнний період і його інституалізацію в РНО 1923 р. Показано, що цьому сприяли конформізм представників цієї течії щодо польської влади й підтримка з її боку, що дало змогу офіційно уконституюватися в новій політичній системі. Простежено диференціацію тогочасного москвофільського руху (розкол у 1926 р. та утворення РАП), яку спричинили намагання державної влади використати РАП для роз’єднання українських політичних сил і прагнення членів цієї партії заволодіти Народним домом. Розглянуто позицію москвофілів щодо тогочасних актуальних питань для українців Галичини в галузі науки, освіти, економіки та релігії, порівняно з позицією польської влади. Схарактеризовано ставлення русофілів до уряду, участь у владних структурах і кампаніях (зокрема у виборах 1928 р. і 1930 р.). Визначено відмінності між РНО та РАП, зокрема в їхніх відносинах із владою, оцінці пацифікації та інших складних сторінок історії українсько-польських взаємин. Проаналізовано термінологічні характеристики русофілів, їхні ідейні переконання і розуміння їх польською владою, її офіційні означення українців та представників русофільства. Проілюстровано кількісний і якісний склад політичної еліти міжвоєнного москвофільства, з’ясовано їхню професійну заангажованість, рівень освіти, можливості кар’єр ного росту для українців у міжвоєнній Польщі.
Ключові слова
русофіли/москвофіли, Русска народна організація, Русска аграрна партія, Друга Річ Посполита, міжвоєнний період.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna ORLEVYCH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-145-180
Annotation
The revival of Russophilia (Muscovophilia) in the interwar period and its institutionalization in the RNO in 1923 are revealed. It is shown that this was facilitated by the conformism of representatives of this movement towards the Polish authorities and their support, which made it possible to officially establish themselves in the new political system. The differentiation of the Muscovophile movement of that time (the split in 1926 and the formation of the RAP) is traced, which was caused by the attempts of the state authorities to use the RAP to disunite Ukrainian political forces and the desire of members of this party to seize the People’s House. The position of Muscovophiles on the current issues relevant to the Ukrainians of Galicia in the fields of science, education, economics and religion is examined in comparison with the position of the Polish authorities. The attitude of Russophiles towards the government, their participation in power structures and campaigns (in particular in the elections of 1928 and 1930) is characterized. The differences between the RNO and the RAP are identified, in particular in their relations with the authorities, their assessment of pacification and other complex pages of the history of Ukrainian-Polish relations. The terminological characteristics of Russophiles, their ideological beliefs and their understanding by the Polish authorities, its official definitions of Ukrainians and representatives of Russophilia are analyzed. The quantitative and qualitative composition of the political elite of interwar Muscoviteism is illustrated, their professional involvement, level of education, and career growth opportunities for Ukrainians in interwar Poland are clarified. 
Keywords
Russophiles/Muscovophiles, Rusʼ People’s Organization, Rusʼ Agrarian Party, Second Polish-Lithuanian Commonwealth, interwar period.
Оголошення:
Новини:

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!

Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини

1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).