Планова тематика Інституту
Наукові відділи Інституту працюють над такими науковими темами та цільовими програмами:
- «Духовна культура населення Прикарпаття, Волині та Закарпаття від найдавніших часів до Середньовіччя (за археологічними документами)» (2018–2020)
- «Культурна традиція як фактор консолідації українського суспільства середньовіччя і нової доби» (2017–2018)
- «Національно-культурні ідентичності Галичини у ХІХ – на початку ХХ ст.» (2018–2020)
- «Міжнаціональні відносини в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст. Західні землі» (2018–2020)
- «Українсько-польські взаємини на західноукраїнських землях (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): історичні моделі, етнічний, політичний та загальнолюдський виміри)» (2016–2018)
- «Українська історична та діалектна лексикологія і лексикографія» (2014–2018)
- «Рецепція світу в мандрівній і мемуарній літературі Західної України ХІХ–ХХ століть» (2018–2020)
- цільова програма «Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи» (2018)
Оголошення:
Новини:
Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»
Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».
За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї
У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.
