Відбулася презентація результатів проєкту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

2023-10-27

24 жовтня 2023 р. у Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація результатів проєкту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра», що реалізовано за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культурна спадщина», лот «Діджиталізація».

Команда проєкту (Тетяна Ястремська, Наталя Булик, Марія Войтович, Ірина Луцик, Руслан Коропецький, Олена Томенюк, Яна Яковишина) представила процес роботи над фотоархівом – від першого ознайомлення з колекцією до готового продукту.

У лекції «“Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра”. Від ідеї до реалізації», яку виголосила Наталя Булик, показано шлях від моменту зародження ідеї, яка виникла на початку повномасштабної війни, коли команда розпочала роботу над впорядкуванням та оцифруванням фотоархіву, і до створення цифрового продукту. Під час попереднього ознайомлення було встановлено, що значна кількість фотоплівок фіксує свідчення з експедицій у населених пунктах, які сьогодні не існують. Ця колекція виявилась особливо цікавою, бо, окрім самого процесу археологічних досліджень на пам’ятках у зоні затоплення, містить світлини краєвидів, будинків, пасовищ, місцевого населення та ін.

У процесі реалізації проєкту зацифровано й описано 40 плівок, на яких сумарно понад 1000 кадрів. Ці плівки пов’язані з польовою діяльністю працівників відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), зокрема, археологів Олександра Черниша на пам’ятках Молодове І, Молодове V, Кормань IV, Атаки, які увійшли у світову археологію як приклад міждисциплінарних досліджень на палеолітичних пам’ятках, Володимира Барана та Лариси Крушельницької на багатошаровій пам’ятці Бовшів. Усі світлини ідентифіковані, науково опрацьовані, детально описані; їм присвоєний інвентарний номер. У презентації це ілюструють конкретні приклади, що демонструють масштаби розкопок, методику польових робіт того часу і склад експедицій.

Важливе місце у презентації відведено найяскравішим артефактам із цих досліджень та популяризації їх у соціальних мережах. На завершення лекції присутні мали змогу побачити, як виглядають затоплені пам’ятки археології сьогодні. Команда проєкту провела триденну експедицію цими місцями і зафіксувала сучасний стан на численних світлинах.

Учасники заходу також мали змогу першими переглянути фільм Юліана Дороша, присвячений розкопкам під керівництвом відомого археолога Володимира Барана у Бовшеві. Фільм супроводжували коментарі Марії Войтович.

На завершення заходу Ірина Луцик продемонструвала сайт, на якому розміщено усі матеріали.

Презентація результатів проєкту об’єднала в Археологічному музеї істориків, археологів, геологів, палеогеографів, мистецтвознавців, філолоів і журналістів, а також представників громадськості. Серед присутніх були і члени експедицій, професор Андрій Богуцький, Дмитро Павлів та Дара Романова, які працювали на затоплених пам’ятках долини Дністра.

Сайт запрацює 31 жовтня. Запрошуємо!


2023-10-28 Презентація


Читайте також:

2024-05-03
Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


Оголошення:

Видання:

Модернізм в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття: пам’ять, коди, практики: монографія