Діалог інституцій –діалог суспільств. Українсько-польська наукова та культурна співпраця у 1990-х – на поч. 2000-х років

2023-11-10

7 листопада 2023 р. відділ «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України провів науковий семінар, присвячений сучасним українсько-польським науковим та культурним взаєминам. Під час заходу заслухано виступ старшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к. і. н., ст. досл. Любомира Хахули, який узагальнив інституційний досвід наукової співпраці українських та польських історичних середовищ. Зокрема доповідач наголосив на конструктивних передумовах налагодження спільної наукової діяльності на початку 1990-х років. Підкреслено, що наукові та університетські осередки Львова (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет ім. Івана Франка), Луцька (Волинський національний університет ім. Лесі Українки), Івано-Франківська (Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника), Києва (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (до 1997 року – Інститут національних відносин і політології НАН України) у першій половині 1990-х рр. зав’язали тісні контакти із польськими партнерськими інституціями. У своєму виступі Л. Хахула також розглянув інституційне забезпечення польської культурної промоції в Україні у 2001–2005 рр., зазначивши, що польську культурну дипломатію у зазначений період реалізовували спеціальні інститути як, наприклад, Центр міжнародної культурної співпраці «Інститут Адама Міцкевича» відповідальний за організацію Року Польщі в Україні у 2004–2005 рр. Дослідник підсумував, що інституційний чинник польсько-української взаємодії був зміцнений низкою спільних проєктів, хоча «стійкішими» залишалися дослідницькі ініціативи, спрямовані на вивчення соціокультурної історії, повсякдення, історіографії та ін. Разом з тим, ріст популярності у Польщі концепції “нової історичної політики” відобразився на активності польської культурної дипломатії проте на перервав інституційної тяглості у взаєминах.

Участь в обговоренні доповіді взяли співробітники Центру, к.і.н. Олена Аркуша, к.і.н. Олег Піх, д.і.н. Микола Литвин, які актуалізували потребу незаангажованих підходів у дослідженні минулого та необхідність постійного збагачення спільного проєктно-дослідницького досвіду вчених України та Польщі. Завідувач кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка», д.політ.н. Василь Гулай охарактеризував інформаційні аспекти популяризації українсько-польської наукової співпраці та виклики російської деструктивної діяльності щодо України й Польщі. Завідувач кафедри історії  Центральної та Східної Європи Львівського національного університету ім. Івана Франка, д.і.н. Леонід Зашкільняк закликав розрізняти державну на громадську форми українсько-польської взаємодії, а також наголосив на інституційній тяглості наукових, освітніх й культурних зв’язків.

Активну участь в заході також взяли студенти 2-4 курсів кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка».


2023-11-10 Круглий стіл 07.11


Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми