Науковцям Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вручено пам’ятні медалі з нагоди 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка

2024-01-23

3 січня 2024 р. відбулося Засідання Ради Наукового товариства імені Шевченка (Львівський торговельно-економічний університет, вул. Туган-Барановського, 10), на якому голова НТШ, академік Роман Кушнір доповідав про результати підготовки та проведення заходів з відзначення 150-річчя НТШ. За особливі заслуги перед товариством та українською наукою, пам’ятні медаліз нагоди 150-річчя НТШ вручено таким науковцям Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України:

директору, доктору історичних наук, професору Ігорю Соляру,

доктору історичних наук, старшому науковому співробітнику Миколі Бандрівському,

доктору філологічних наук, старшому науковому співробітнику Ганні Дидик-Меуш,

члену-кореспонденту НАН України, провідному науковому співробітнику Миколі Ільницькому,

доктору історичних наук, професору Миколі Литвину,

доктору історичних наук, професору Андрію Сові,

доктору історичних наук Петрові Шкраб’юку,

кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику Феодосію Стеблію.

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вітають нагороджених та щиросердечно бажають їм міцного здоров’я, щастя й нових успіхів у науковій сфері.

Довідка про памятну медаль з нагоди 150-річчя НТШ:

Ця пам’ятна медаль присвячена 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) – першої української академії наук.

Засноване 1873 року як літературне Товариство ім. Шевченка у Львові з ініціативи діячів Наддніпрянщини та Галичини національного спрямування та за фінансової підтримки меценатів, 1892 року перетворене на наукове. Саме тоді й розпочався найяскравіший етап історії НТШ.

У цей час Товариство стає творцем національної науки, яка, зусиллями його провідних діячів, виходить на європейський рівень. Центральна постать НТШ того періоду – його голова М. Грушевський (1897–1913); визначними представниками Товариства були також голова Філологічної секції І. Франко та науковий секретар В. Гнатюк. Поступово інституція набуває загальноукраїнського значення, ставши потужним націо- та державотворчим фактором: члени НТШ у своїх працях науково обґрунтували окремішність української мови, історії, етносу, чим заклали теоретичні підвалини для перетворення українців на державну націю. У 1940 р. НТШ ліквідоване радянською владою, однак 1947 р. відновило свою діяльність в еміграції, а 1989 р. – в Україні. Станом на 2023 р. об’єднує кілька тисяч членів у 36 комісіях і шести секціях та 20 територіальних осередках, завдяки чому стало важливим чинником соборності й духовно-інтелектуального відродження України.


НТШ


Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння