Науковцям Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вручено пам’ятні медалі з нагоди 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка

2024-01-23

3 січня 2024 р. відбулося Засідання Ради Наукового товариства імені Шевченка (Львівський торговельно-економічний університет, вул. Туган-Барановського, 10), на якому голова НТШ, академік Роман Кушнір доповідав про результати підготовки та проведення заходів з відзначення 150-річчя НТШ. За особливі заслуги перед товариством та українською наукою, пам’ятні медаліз нагоди 150-річчя НТШ вручено таким науковцям Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України:

директору, доктору історичних наук, професору Ігорю Соляру,

доктору історичних наук, старшому науковому співробітнику Миколі Бандрівському,

доктору філологічних наук, старшому науковому співробітнику Ганні Дидик-Меуш,

члену-кореспонденту НАН України, провідному науковому співробітнику Миколі Ільницькому,

доктору історичних наук, професору Миколі Литвину,

доктору історичних наук, професору Андрію Сові,

доктору історичних наук Петрові Шкраб’юку,

кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику Феодосію Стеблію.

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вітають нагороджених та щиросердечно бажають їм міцного здоров’я, щастя й нових успіхів у науковій сфері.

Довідка про памятну медаль з нагоди 150-річчя НТШ:

Ця пам’ятна медаль присвячена 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) – першої української академії наук.

Засноване 1873 року як літературне Товариство ім. Шевченка у Львові з ініціативи діячів Наддніпрянщини та Галичини національного спрямування та за фінансової підтримки меценатів, 1892 року перетворене на наукове. Саме тоді й розпочався найяскравіший етап історії НТШ.

У цей час Товариство стає творцем національної науки, яка, зусиллями його провідних діячів, виходить на європейський рівень. Центральна постать НТШ того періоду – його голова М. Грушевський (1897–1913); визначними представниками Товариства були також голова Філологічної секції І. Франко та науковий секретар В. Гнатюк. Поступово інституція набуває загальноукраїнського значення, ставши потужним націо- та державотворчим фактором: члени НТШ у своїх працях науково обґрунтували окремішність української мови, історії, етносу, чим заклали теоретичні підвалини для перетворення українців на державну націю. У 1940 р. НТШ ліквідоване радянською владою, однак 1947 р. відновило свою діяльність в еміграції, а 1989 р. – в Україні. Станом на 2023 р. об’єднує кілька тисяч членів у 36 комісіях і шести секціях та 20 територіальних осередках, завдяки чому стало важливим чинником соборності й духовно-інтелектуального відродження України.


НТШ


Читайте також:

2024-07-12

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 


2024-07-05
Вітаємо науковців Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, чиї проєкти перемогли в конкурсі «Передова наука в Україні» Національного фонду досліджень України

2024-07-05

25 червня 2024 року на виконання розпорядження президії Національної академії наук України від 19.02.2024 № 107 «Про оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2024 році» Експертна комісія провела оцінювання ефективності діяльності Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за період 2018–2023 років.


Оголошення:

Видання:

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.